Вийшов друком збірник документів про аварію на ЧАЕС, які раніше не публікувалися

До 31-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС світ побачило унікальне видання документів "Чорнобиль. Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986-1988)", які раніше не публікувалися.

 

Збірник містить матеріали, що розкривають оперативну роботу владних структур з евакуації населення із небезпечних зон, його розміщення, надання медичної допомоги, прогнозні оцінки та роздуми представників вищої управлінської гілки, профільних відомств і наукових установ щодо подолання техногенної катастрофи.

Вони відтворюють не офіційну та загальноприйняту відповідними інстанціями позицію, не стислу та відпрацьовану до кінця інформацію, а розкривають механізм прийняття рішень в надзвичайних умовах, містять прогнозні оцінки та роздуми, дають уявлення про сприйняття і розуміння представниками вищої управлінської гілки, профільних відомств і наукових установ ситуації, що склалася і навіть передають емоційну атмосферу, в якій відбувалось обговорення питань.

Всього до видання включено 130 документів за період від 3 травня 1986 р. до 9 листопада 1988 р., що зберігаються у фонді "Центральний комітет Комуністичної партії України" Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Це перші примірники протоколів, засвідчені підписом керівника Оперативної групи Політбюро ЦК КПУ, стенограми засідань, рішення Оперативної групи, а також оригінали документів, що додавалися до розгляду окремих питань. Всі документи мали високий рівень таємності, а тому зберігалися у так званій "окремій папці" ЦК КПУ.

Унікальність збірника полягає у тому, що він об’єднав корпус документів Оперативної групи Політбюро Центрального комітету Компартії України, спеціально створеної для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які раніше не публікувалися. Видання стало результатом спільної роботи Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Інституту історії України НАН України.

З повною версією збірника "Чорнобиль. Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986-1988)" можна ознайомитись у вільному доступі на офіційних сайтах Центрального державного архіву громадських об’єднань України  та Інституту історії України НАН України.

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.