Французькі археологи знайшли невідоме давньоримське місто. ФОТО

Дослідники Національного інституту археологічних досліджень Франції знайшли залишки давньоримського міста.

Першими знахідками стали дві мозаїки на підлозі грандіозної будівлі римської архітектури в містечку Узес на півдні Франції, передає "Новое время".

Археологи відшукали 2000-літній комплекс споруд, стіни й підлога яких також містять розпис.

Очищення знайденої мозаїки. Фото: INRAP

"Ця мозаїка дуже вражає через свій великий розмір, схоронність і мотиви, які поєднують в собі класичні геометричні форми з зображеннями тварин. Цей вид складної мозаїчної мостової часто зустрічається в римському світі в 1-му і 2-му століттях нашої ери, але наша мозаїка була створена приблизно за 200 років до цього, так що це дивно", — пояснюють дослідники.

Раніше про це поселення вченим майже нічого не було відомо. Розкопки розпочалися в жовтні 2016 року, коли на місці в ході будівництва школи були виявлені стародавні будівлі під землею.

"До початку нашої роботи, ми знали, що там було римське місто під назвою Ucetia тільки тому, що його ім'я було згадано на стелі в Німі, поряд з 11 іншими назвами поселень в цьому регіоні", — розповідає Філіп Кейн з французького Національного інституту превентивних археологічних досліджень.

Зображення птаха на знайденої мозаїці. Фото: INRAP

Команда інституту протягом цього року продовжуватиме розкопки. Науковий звіт про виявлені артефакти також буде опубліковано протягом року, коли вони будуть належним чином проаналізовані й датовані.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.