Українські науковці виступили на підтримку Центральноєвропейського університету

Низка середовищ українських науковців підписала заяву про академічну солідарність із Центральноєвропейським університетом, якому загрожує закриття.

Понад 100 істориків, які працюють в українських академічних установах та дослідницьких організаціях, виступили проти закриття університету, який розташовується в столиці Угорщині Будапешті. Науковці назвали рішення угорської влади, що перешкоджають діяльності університету, наступом на академічні свободи.

"Ми, українські історики, що підписалися, висловлюємо свою солідарність з Центральноєвропейським університетом у Будапешті та категоричну незгоду із схваленими 4 квітня цього року парламентом Угорщини законодавчими пропозиціями угорського уряду, що перешкоджають продовженню діяльності ЦЄУ в Будапешті й обмежують засади академічної свободи", — йдеться у заяві, яку оприлюднив сайт Historians

Підписанти назвали університет "одним із символів появи нової академічної й інтелектуальної культури в Центрально-Східній Європі" під час "холодної війни".

"Прийнятий закон викликає глибоке занепокоєння, оскільки він становить загрозу для вільного розвитку академічного життя в Центрально-Східній Європі. Ми підтримуємо усі зусилля академічної спільноти Центральноєвропейського університету, скеровані на оборону засад університетської свободи та продовження його наукових і освітніх проектів", — заявляють історики.  

Звернення адресоване безпосередньо Центральноєвропейському університетові, президентові Угорщини Яношу Адеру, прем’єр-міністрові Угорщини Віктору Орбану та міністру людських ресурсів Угорщини Золтану Балогу.

Повний текст заяви й список підписантів можна переглянути тут.

Викладачі Українського Католицького університету також висловили підтримку університету. 

"ЦЄУ є шанованим членом міжнародної академічної спільноти і його присутність в Угорщині була важливою для визнання угорської академічної спільноти на міжнародній арені. Запропоновані урядом зміни до законодавства несуть загрозу для академічної свободи і становлять небезпечний прецедент для наукової і освітньої діяльності в інших країнах. Ми з усією повагою звертаємося до уряду Угорщини з проханням відкликати запропоновані законодавчі нововведення і розпочати консультації з ЦЄУ…", —  написано у зверненні, оприлюненому на сторінці вишу у "Фейсбуці".

Текст звернення викладачів Українського Католицького університету 

Листа міністру Золтану Балогу на підтримку ЦЄУ надіслав і президент Києво-Могилянської академії Андрій Мелешевич.

Він наголосив на тісній співпраці та спільних проектах, які здійснюють ЦЄУ та Академія, а також спільності засадничих цінностей академічної свободи, критичного мислення та свободи слова, на яких ґрунтуються обидва університети.

"Деякі випускники навчання в НаУКМА та ЦЄУ повернулися в Україну, щоб зайняти провідні позиції в академічному та адміністративному середовищах, в той час, як інші позитивно впливають на розвиток України в бізнесі, державному секторі та громадських організаціях", — написав Мелешевич.

"Я пишу, щоб висловити солідарність НаУКМА з Центральноєвропейським університетом. Ми з пошаною просимо угорський уряд вступити в консультації щодо законопроекту, який може поставити під сумнів академічну свободу ЦЄУ і, відповідно, створити негативний прецедент не тільки для Угорщини, а й для інших країн Європи", — додав президент Могилянки.

 Для збільшення тисніть сюди.

Нагадаємо, 4 квітня угорський парламент схвалив законопроект від уряду країни, який планує зобов'язати Центральноєвропейський університет узгоджувати вручення дипломів угорського зразка тільки за згодою з урядом. Керівництво вишу вважає, що ці дії спрямовані на те, щоб закрити заклад.

За повідомленням "Німецької хвилі", угорська влада стверджує, що заснований у 1991 році меценатом та мільярдером Джорджем Соросом Центральноєвропейський університет мав "несправедливу перевагу" перед іншими університетами країни. Угорський прем'єр заявив, що "університет Сороса" весь час "шахраював", оскільки міг одночасно надавати дипломи угорського та американського зразка.

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.