У КИЄВІ З'ЯВИВСЯ ПРОСПЕКТ РОМАНА ШУХЕВИЧА

Київська міська рада перейменувала проспект Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.

За відповідне рішення на засіданні 1 червня проголосували 69 депутатів, інформує "Українська правда. Київ".

Таке рішення депутати зустріли оплесками і вигуками "Слава Україні – Героям слава!".

На засіданні був присутній син Шухевича – народний депутат Юрій Шухевич.  Він подякував депутатам за прийняття такого рішення, але відзначив, що "родимих плям більшовизму" ще багато у Києві.

Після цього Київрада оголосила перерву на обід до 15:00.

За появу в столиці вулиці імені Головного командира УПА Романа Шухевича неодноразово висловлювалися різні групи громадськості.

Під час громадського обговорення на єдиному веб-порталі  КМДА (28.03.2016–28.05.2016)  більшість киян, що взяли участь в голосуванні, підтримали пропозицію перейменувати проспект Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича;

8 червня 2016 року комісія з питань найменувань рекомендувала Київському міському голові внести до Київради подання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на пр. Романа Шухевича.

Рішення про перейменування підтримали обидві профільні комісії Київради: Постійна комісія з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків та Постійна комісія з питань культури, туризму та інформаційної політики.

Однак 22 грудня 2016 року депутати Київради не підтримали перейменування.

Нагадаємо, цього року вповнються 110 років із дня народження Романа Шухевича (1907–1950).

Дивіться також:

Речі, які були вилучені у Романа Шухевича після смерті. ФОТО

Як загинув Шухевич і що могло статися з його тілом

Гебісти проти Шухевичів. Доля дружини й дітей

Криївка в Одесі. Як командир УПА в 1948-49 рр. відпочивав на Чорному морі

Рекламний бізнес Шухевича. Роман був успішним підприємцем. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Шухевич"

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.