Людині розумній на 100 тисяч років більше – науковці. ВІДЕО

Дослідники Інституту еволюційної антропології у Лейпцигу (Німеччина) знайшли рештки першої людини у Марокко й довели, що Homo sapiens з'явилися на 100 тисяч років раніше, ніж дотепер стверджували фахівці.

Археологічні розкопки на берегах Атлантичного океану дали науковцям знахідки кісток черепа та щелепи істот, які жили 315 тисяч років тому, повідомляє "Українська правда. Життя" з посиланням на міжнародний щотижневий науковий журнал Nature.

Ці артефакти дозволили науковцям визначити походження Homo sapiens більш ніж на 100 тисяч років раніше, ніж вважалося, а також стверджувати, що територією розселення першої людини була не тільки Північна Африка, а швидше за все, увесь континент.

Тривимірна реконструкція найдавнішого людського черепа

"Якщо вважати, що людський рід походить із "Едемського Саду", який територіально розташовувався поблизу Сахари, – розповідає автор нового дослідження, директор Інституту еволюційної антропології Лейпцига Жан-Жак Гублін. – Я б сказав, що цей "Едемський Сад" – вся Африка".

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.