Повернення до проспекту Ватутіна не буде – секретар Київради

Мер Києва Віталій Кличко підписав рішення Київради про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвали Окружного адміністративного суду Києва про заборону подавати документ на підпис мерові.

Про це повідомив секретар Київської міської ради Володимир Прокопів у коментарі газеті "Сегодня" 13 червня. З документом можна ознайомитися на сайті міської ради Києва.  

"На даний момент рішення про перейменування проспекту Ватутіна в проспект Романа Шухевича вже підписано мером Києва. Те, що є рішення суду заборонити публікувати це рішення, у нас є управління правового забезпечення, яке буде відстоювати позицію Київради в цьому питанні", – сказав Володимир Прокопів і додав:

"Самого позову я ще не бачив. Наші юристи займаються цим питанням. Я подивлюся позов, оскільки це ще не остаточне рішення суду, а лише рішення про забезпечення цього позову. Ми його вивчимо і озвучимо свою офіційну позицію з цього питання. Але я не думаю, що це велика проблема. Повернення до колишньої назви проспекту не буде. це можливо тільки за рішенням Київради".

Нагадаємо, 13 червня окружний адміністративний суд Києва заборонив Київській міській раді подавати на підпис меру й публікувати рішення про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення у справі позову до Київради. Позов подали дві громадські організації: "Антифашистська правозахисна ліга" та "Єврейська правозахисна група".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.