In memoriam. Помер канцлер, що об'єднав Німеччину

Колишній канцлер Німеччини Гельмут Коль помер вранці, 16 червня, у своєму будинку у Людвігсхафені.

Про це повідомило німецьке видання Bild, передає "Європейська правда".

Гельмуту Колю було 87 років. Більше деталей про його смерть поки не повідомляють.

Гельмут Коль, листопад 1973 року. Фото: economic-definition.com

У червні 2015 року Гельмут Коль пережив складну операцію на кишківнику. 

Гельмут Коль працював канцлером ФРН упродовж 16 років – з 1982 по 1998 рік. За часів його правління в 1989 році відбулося падіння Берлінського муру. Коль був одним з ініціаторів об'єднання Німеччини.

 Гельмут Коль під час підписання Угоди про союз ФРН і НДР, 18 травня 1990 року. Фото: economic-definition.com

Гельмут Коль перебував на посаді канцлера чотири терміни поспіль – найдовше в історії сучасної Німеччини. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?