В Аргентині знайшли невідому колекцію предметів часів Третього Райху. ФОТО

Цього місяця в північному передмісті столиці Аргентини Буенос-Айреса Інтерпрол виявив одну з найбільших колекцій нацистських артефактів.

Про це повідомляє Washington Post.

Агенти дізналися про колекціонера історичних артефактів, який, за їх даними, придбав деякі зі своїх предметів нелегально.  Цього місяця вони із санкції суду вчинили на його будинок облаву.

У секретному коридорчику, схованому за книжковою полицею, поліція знайшла найбільшу колекцію оригінальних артефактів часів Другої світової війни в історії Аргентини.

У понеділок їх виставили на огляд в офісі Делегації аргентино-ізраїльських асоціацій у Буенос-Айресі. Чимало нацистських бонз утекли до Аргентини в останніх днях війни, і слідчі вважають, що наближені до Адольфа Гітлера урядовці привезли ці артефакти із собою.

Багато предметів супроводжують фотографії, на кількох із яких зафіксовано Гітлера, що тримає ці артефакти.

"Це спосіб набити ціну через демонстрацію, що ними користувався сам жах – фюрер. Маємо фотографії з ним та цими предметами", розповіла Associated Press міністр безпеки Аргентини Патрісія Буйріч.

Деякі з артефактів на виставці у штаб-квартирі Делегації аргентинсько-ізраїльських асоціацій у Буенос-Айресі, 19 червня 2017 року. Фото: David Fernandez/European Pressphoto Agency.

Серед предметів є пристрій для вимірювання черепів. Нацисти вірили, що вимірюванням голови можна відрізнити єврея від можливого представника арійської раси.  

Колекція також містить рельєфне погруддя Гітлера, збільшувальні стекла з викарбуваними свастками (і до того ж, – знімок Гітлера, який тримає той самий чи подібний інструмент) і велику статую орла, що тримає свастику.

Натхненники нацистського Голокосту Йозеф Менгеле та Адольф Ейхман втекли до Аргентини тоді, коли їхні соратники в Німеччині стали перед судом за воєнні злочини.

Ці 75 предметів, знайдених у цьому коридорчику, підтверджують безперечну правду про їхні злочини. Поліція зараз розслідує питання, як саме ці артефакти потрапили в Аргентину, міркуючи, мабуть, над тим, хто з нацистських керівників прибув до країни невідомим для світу.

Як повідомлялося, 8 червня в російському м. Тольятті не змогли знайти капсулу з посланням від комсомольців, закладену в 1967 році.

На початку місяця пошуковці виявили на Житомирщині загиблий радянський літак часів Другої світової війни.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.