Росіяни вважають Сталіна, Путіна й Пушкіна найвидатнішими людьми у світовій історії - Левада-центр

Громадяни Російської Федерації вважають Йосипа Сталіна, Володимира Путіна та Олександра Пушкіна найвидатнішими людьми всіх часів і народів.

Про це свідчить опитування "Левада-центру", опубліковане сьогодні. 

На відкрите запитання "Назвіть, будь ласка, десять найбільш видатних людей усіх часів і народів?" респонденти відповіли так (у таблиці наведено відповіді, які набрали не менше 6%):

1989 1994 1999 2003 2008 2012 2017
1. СТАЛІН 12 20 35 40 36 42 38
2. ПУТІН 21 32 22 34
3. ПУШКІН 25 23 42 39 47 29 34
4. ЛЕНІН 72 34 42 43 34 37 32
5. ПЕТРО I 38 41 45 43 37 37 29
6. ГАГАРІН 15 8 26 33 25 20 20
7. ТОЛСТОЙ Л. 13 8 12 12 14 24 12
8. ЖУКОВ 19 14 20 22 23 15 12
9. КАТЕРИНА II 10 10 11 8 11 11
10. ЛЕРМОНТОВ 5 5 9 10 9 8 11
11. ЛОМОНОСОВ 20 13 18 17 17 15 10
12. СУВОРОВ 17 18 18 16 16 12 10
13. МЕНДЕЛЄЄВ 13 6 12 13 13 12 10
14. НАПОЛЕОН 6 19 19 13 9 13 9
15. БРЕЖНЄВ 6 8 12 9 12 8
16. ЕЙНШТЕЙН 9 5 6 7 7 7 7
17. ЄСЕНІН 2 3 5 6 5 7
18. КУТУЗОВ 10 11 11 10 11 12 7
19. НЬЮТОН 6 3 4 6 6 6 7
20. ГОРБАЧОВ 10 4 8 6 6 6

Опитування проведене 7-10 квітня 2017 року за репрезентативною вибіркою міського та сільського населення серед 1600 осіб у віці від 18 років і старших у 137 населених пунктах 48 регіонів країни.

Дослідження проводиться на дому у респондента методом особистого інтерв'ю. Розподіл відповідей наведено у відсотках від загального числа опитаних.

Статистична похибка при вибірці 1600 чоловік (з імовірності 0,95) не перевищує: 3,4% для показників, близьких до 50%; 2,9% для боказників, близьких до 25% / 75%; 2,0% для показників, блтзьких до 10% / 90%; 1,5 % для показників, близьких до 5% / 95%.

 

 

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.