Одну з київських вулиць пропонують назвати на честь єврея - прихильника Петлюри

На сайті Київської міської ради зареєстрована петиція про присвоєння одній з вулиць Києва імені Володимира Жаботинського - діяча сіоністського руху, письменника, одного із засновників держави Ізраїль

 

Про це повідомляє "ГалІнфо". Перейти до петиції можна за посиланням

Володимир Жаботинський (1880 - 1940) - єврейський політичний і військовий діяч.

Народився в Одесі й тривалий час був талановитим кореспондентом різноманітних видань за кордоном.

Був одним з організаторів єврейської самооборони проти погромів.

Брав активну участь в створенні Єврейського легіону, збройних підрозділів в складі Антанти.

Прихильник співпраці з Головним Отаманом УНР та Головою Директорії Симоном Петлюрою.

Один із засновників сучасної держави Ізраїль та Збройних сил Ізраїлю.

Читайте також статтю Володимира Жаботинського "Урок ювілею Шевченка"

Володимир Жаботинський про одеську колонію в Римі

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.