У Львові вандали пошкодили експозицію в пам'ять жертв розстрілів НКВД влітку 1941 року

6 липня у Львові працівники Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" виявили, що від рук невідомих вандалів постраждав мистецький проект львівської художниці Анни Данчишин "Обірвані сторінки".

Про це повідомляє Iнформаційна агенція ZIK

"Музейники вранці в прямому значенні побачили обірвані сторінки, – тобто зідрані з мурів художні постери, які становили один із розділів арт-проекту, присвяченого пам’яті жертв масових розстрілів 22-28 червня 1941 року. Та інсталяція, що розташована на музейному подвір’ї не постраждала. Причина руйнувань – варварська агресія", – повідомила заступниця директора музею Вікторія Садова.

Вікторія Садова нагадала, що мистецький проект у жанрі стрит-арту відкрили нещодавно, а саме в поминальні дні, коли громада згадувала розстріляних у в’язничних катівняхна початку німецько-радянської війни мешканців Галичини різних національностей.

Фото: ЗІК

Тоді авторка екстер’єрної виставки – магістрантка Львівської національної академії мистецтв Анна Данчишин наголосила, що метою проекту є вшанування пам’яті загиблих. Проте у когось таки здійнялася рука на сучасні твори мистецтва, інспіровані сумлінням пам’яті.

Випускниця кафедри графічного дизайну ЛНАМ Анна Данчишин не вперше творчо переосмислює історичний наратив, представлений у музеї-меморіалі. Попередньо вона брала участь у колективному проекті "Камера", експонуючи авторські плакати на тему громадянських прав та свобод.

Актуальна пропозиція мисткині полягає у вигляді стіни пам’яті, вкритої друкованими постерами, які слугують ілюстрацією до трагічних подій. Постери, ритмічно закомпоновані на квадро, варіюються у кольорах (білий, червоний, чорний).

Фото: ЗІК

Сюжетами для створення графічних зображень слугують музейні артефакти: грати, дверні вічка та засуви, оригінальні тюремні вишивки з квітковими орнаментами тощо.

Виставка неабияк привертала увагу до непомітного музейного входу, заохочувала туристів до відвідин і була самодостатнім культурно-соціальним проектом у міському просторі.

"Цікаво, що нинішній напад на ці твори уже рецидивний, бо коли художниця щойно монтувала екстер’єрну експозицію, то відчула негативне ставлення мешканців сусіднього будинку, які воліли, аби їм та виставка не нагадувала про трагедію. Наступними днями спроби зірвати плакати повторилися. І ось нині злороби досягнули свого. Їхні варварські вчинки не спинила навіть присутність наряду поліції, що чергував удень на вул. Брюллова, аби сприяти встановленню обмежувачів паркування авт на хідниках. Прикро, що об’єктом агресії стало таке місце національної пам’яті як "Тюрма на Лонцького", яке насправді спонукає до молитви і розуміння трагедії та болю інших, як свого власного", – резюмувала Вікторія Садова.

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..