На Львівщині знайшли хату, в якій проходила конференція ОУН 1943 року. ФОТО

Під час обстеження лісової ділянки в околицях селища Олесько на Львівщині працівники природного парку знайшли закинуту хату, в якій у лютому 1943 року відбулася ІІІ конференція ОУН.

Про це повідомила Інформаційна агенція ZIK.

Працівники Національного природного парку "Північне Поділля" під час обстеження лісової ділянки для створення екологічно-туристичної краєзнавчої стежки в околицях селища Олесько Буського району на Львівщині побували в закинутій хаті, в якій в лютому місяці 1943 року відбулась ІІІ конференція ОУН-УПА і в якій брав участь майбутній генерал-хорунжий Роман Шухевич. 

Фото: ZIK 

Як зазначила у коментарі провідний фахівець з рекреації НПП "Північне Поділля" Мар’яна Стеблик, під час обстеження ділянки для прокладання майбутньої екостежки було зафіксовано низку об’єктів природного і штучного походження, які можуть викликати певну зацікавленість у потенційних туристів. Зокрема – історичну криницю 1927 року в околицях села Теребежі, високих форм лісові мурашники, багатолітні велетенські дуби, охайні букові лісостани тощо.

 Фото: ZIK 

Однак найцікавішим об’єктом була цегляна історична селянська хата у лісовій гущавині на території колишнього хутора Панаси.

"Саме тут, за інформацією колишньої зв’язкової УПА Ольги Сайчук (Грицини), яку переказав мешканець села Теребежі Андрій Курилко, відбувся історичний політичний форум членів ОУН-УПА. Хата, в якій у часі Другої світової проходила конференція бандерівської фракції ОУН, у досить добротному стані, під хатою – масштабний цегляний підвал і надійне склепіння стелі", – зазначила Мар’яна Стеблик.

 Фото: ZIK 

ДОВІДКА:

Третя конференція бандерівської ОУН відбувалася в селі Теребежі поблизу м. Олеська 17–21 лютого 1943 року. На ній було накреслено плани збройної боротьби ОУН проти німецьких і більшовицьких поневолювачів.

Виконуючи програмні засади Третьої конференції, ОУН конкретизувала збройну боротьбу визвольних сил, поширювала, зміцнювала й творила новітні осередки організованої збройної боротьби українського народу. Матеріали конференції стали основою розробки новітньої концепції у визвольній боротьбі на перспективу на Третьому Надзвичайному зборі ОУН 21–25 серпня 1943 року.



Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.