Донецькі терористи проголосили Малоросію. Росія співчуває, та не підтримує

Сьогодні вранці ватажок терористичної організації "ДНР" Олександр Захарченко заявив про створення нової держави Малоросія.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Ми вважаємо, що держава Україна в тому вигляді, якою вона була, не підлягає відновленню. Ми, представники регіонів колишньої України, за винятком Криму, заявляємо про заснування нової держави, яка є спадкоємицею України. Ми одностайні в тому, що нова держава називатиметься Малоросією, оскільки сама назва "Україна" дискредитувала сеье", — сказав журналістам Захарченко.

За його словами, столицею "Малоросії" стає м. Донецьк, а м. Київ залишається історико-культурним центром без столичного статусу.

"Державним прапором Малоросії визнається прапор Богдана Хмельницького… Ми виходимо з того, що Донецька Народна Республіка, поруч із Луганською Народною Республікою, залишаються єдиними територіями України, не враховуючи Криму, на яких збереглася законна влада", — заявив терорист.

Прапор Богдана Хмельницького "Абданк” (1655). Фото: legendsukraine.at.ua

Нагадаємо, назва "Малоросія" закріпилася у середині ХVІІ ст. за державою, яку створив гетьман Богдан Хмельницький (інша назва — "Військо Запорізьке", історіографічна назва — "Гетьманщина").

Після того, як у 1667 році Річ Посполита та Московське царство поділили "Військо Запорізьке", назва "Малоросія" збереглася за підросійською частиною Гетьманщини. Поступово автономний статус і козацькі польності були ліквідовані російським імперським урядом.

На місці земель колишнього "Війська Запорізького" в 1764 році Росія створила Малоросійську губернію. До кінця існування Російської імперії назва "Малоросія" застосовувалася до земель Лівобережжя. На землі сучасних Донецької та Луганської областей ця назва не поширювалася.

Російська Федерація вже прокоментувала заяву Захарченка. Йому порадили "бути більш обачним у таких речах". Голова комітету Державної Думи у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків із співвітчизниками Леонід Калашников так прокоментував заяву:

"З одного боку, Росія вимагатиме дотримання Мінських угод, але в той же час не можна забувати, що їх зараз Україна не виконує; з іншого боку, по-людськи я розумію Захарченка".

"Як голова комітету я цього [рішення Захарчена про заснування Малоросії — ІП] підтримати не можу. Але як людина, як комуніст, як депутат я давно закликаю Росію визнати ці держави [ДНР і ЛНР — ІП], — додав Калашников.


Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".