Ізраїль узаконив відзначення Дня перемоги 9 травня

Ізраїльський Кнессет ухвалив закон про ввідзначення Дня перемоги над нацизмом 9 травня на державному рівні.

Про це повідомляє Front News International.

"У законопроекті сказано, що 9 травня святкуватимуть перемогу Союзників над нацистською Німеччиною. В армії та школах буде виділено години для вивчення теми перемоги над нацистами", – йдеться в повідомленні прес-службі Кнессету.

За словами одного з авторів закону, депутата Одеда Форера, закон виражає повагу до ветеранів армій Антигітлерівської коаліції за виконання їх громадянського обов’язку у своїх країнах.

Законодавчу ініцативу партії "Наш дім – Ізраїль", до якої належить і депутат Форер, підтримали одноголосно – 53 голоси "за".

"Сьогодні дуже важливий для мене день. Тепер ми можемо бути певні: пам’ять про перемогу над нацизмом, про подвиг євреїв, які билися на фронтах Другої світової війни, не буде втрачено назавжди. Для ветеранів, у тому числі тих, які живуть в Ізраїлі, ця дата – 9 травня має символічне значення. Нашим моральним обов’язком є віддати їм честь за спасіння людства від нацизму та увіковічити пам’ять про велику перемогу, яка для вреїв та Ізраїлю має особливе значення", – цитує Одеда Форера сайт newsru.co.il.

Нагадаємо, що в більшості країн Європи прийнято відзначати День перемоги над нацизмом (його ще називають Днем закінчення війни в Європі або Днем пам'яті та примирення) 8 травня. Святкування річниці цієї події 9 травня притаманне пострадянським країнам

Україна з 2015 року відзначає два свята: День пам'яті та примирення 8 травня та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.