Ізраїль узаконив відзначення Дня перемоги 9 травня

Ізраїльський Кнессет ухвалив закон про ввідзначення Дня перемоги над нацизмом 9 травня на державному рівні.

Про це повідомляє Front News International.

"У законопроекті сказано, що 9 травня святкуватимуть перемогу Союзників над нацистською Німеччиною. В армії та школах буде виділено години для вивчення теми перемоги над нацистами", – йдеться в повідомленні прес-службі Кнессету.

За словами одного з авторів закону, депутата Одеда Форера, закон виражає повагу до ветеранів армій Антигітлерівської коаліції за виконання їх громадянського обов’язку у своїх країнах.

Законодавчу ініцативу партії "Наш дім – Ізраїль", до якої належить і депутат Форер, підтримали одноголосно – 53 голоси "за".

"Сьогодні дуже важливий для мене день. Тепер ми можемо бути певні: пам’ять про перемогу над нацизмом, про подвиг євреїв, які билися на фронтах Другої світової війни, не буде втрачено назавжди. Для ветеранів, у тому числі тих, які живуть в Ізраїлі, ця дата – 9 травня має символічне значення. Нашим моральним обов’язком є віддати їм честь за спасіння людства від нацизму та увіковічити пам’ять про велику перемогу, яка для вреїв та Ізраїлю має особливе значення", – цитує Одеда Форера сайт newsru.co.il.

Нагадаємо, що в більшості країн Європи прийнято відзначати День перемоги над нацизмом (його ще називають Днем закінчення війни в Європі або Днем пам'яті та примирення) 8 травня. Святкування річниці цієї події 9 травня притаманне пострадянським країнам

Україна з 2015 року відзначає два свята: День пам'яті та примирення 8 травня та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.