Спецпроект

Родина Праведника народів світу позивається до ФСБ Росії

Родичі шведвського дипломата Рауля Валленберга, який урятував тисячі євреїв, подали позов до російської ФСБ з вимогою надати документи, які з’ясовують його долю.

Рауль Валленберг (1912–?)

Валленберга заарештували в 1945 році в Угорщині радянські спецслужби, повідомляє російська служба "Бі-Бі-Сі".

Інформація про його долю досі залишається за завісою мороку. Вважається, що він помер у радянській в’язниці в 1947 році.

"Численні запити до російської влади, які я, історики та шведська влада зробили публічно та в приватному порядку, не призвели до жодного результату", – заявила племінниця Валленберга Марі Дюпюї "Ассошіейтед Пресс".

"Тепер ми готові домагатися інформації в судовому порядку. Ця справа – не тільки нагода відновити пам’ять про видатну людину, але й сильний аргумент за відкритя архівів ФСБ та інших відомств", –сказав "Інтерфаксу" керівник об’єднання "Команда 29" адвокат Іван Павлов, який представляє інтереси сім’ї Валленберга.

"Якщо нам удасться добитися нововї інформації від органів, ми отримаємо важливий правовий прецедент, який допоможе в дальшій боротьбі за свободу доступу до державної інформації", – вважає він.

Податкова агенція Швеції, яка веде облік усіх народжень і смертей, визнала Валленберга померлим восени того року – через 71 рік після його зникнення.

У 1957 році радянська влада заявила, що рауль Валленберг помер у тюрмі від серцевого нападу 17 липня 1947 року, хоча до цього вона взагалі заперечувала, що дипломат перебуває в ув’язненні.

Декілька свідків розповідали про зустрічах із Валленбергом через кілька років після його імовірної смерті. Члени родини дипломата проятгом кількох десятиріч намагалися з’ясувати, що з ним трапилося.

Валленберга призначили першим секретарем посольства Швеції в Будапешті в липні 1944 року. Він видав тисячам євреїв шведські паспорти, які давали їм право залишити Угорщину та уникнути смерті в нацистському концтаборі. У 1963 році ізраїльський Яд-Вашем надав Валленбергу звання Праведника народів світу.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.