Створено електронну мапу українських етнічних земель Любачівщини

Нова інтернет-мапа Любачівщини і трьох сусідніх повітів об’єднує населені пункти колишнього Львівського воєводства, які були населені українцями (до 1947 року).

Окрім Любачівського карта включає частину Яворівського, Рава-Руського та Сокальського повітів, які опинились за лінією Керзона. У сучасних кордонах карта охоплює Підкарпатське і Люблінське воєводства на території Республіки Польща. Ця мапа є продовженням проекту "LemkoLand. Beta 2.0".

 Для збільшення тиність тут. Щоб перейти до онлайн-карти, тисніть сюди.

"Створити на наповнювати мапу мене надихнули мої друзі лемки. Досить часто зустрічаючи нащадків вихідців з найзахіднішої частини Львівщини я помітив, що значна частина молоді не має уявлення, де знаходиться територія проживання їхніх предків і вважає, що це Лемківщина. Відтепер кожен охочий може ввести назву в пошуку на мапі і дізнатись про населений пункт предків, – розповідає координатор проекту Андрій Стадник, – Окрім цього це гарна можливість для знайомства вихідців з цієї території, які були депортовані, як в рамках обміну населенням, так і операції "Вісла".

За словами координатора, зараз триває наповнення карти. Зокрема, для частини сіл і міст уже наведено короткі факти про їхню історію, подекуди є фотографії, а також посилання на тексти в "Вікіпедії" чи інших джерелах.

"Оскільки в Вікіпедії дуже мало україномовних сторінок, присвячених Любачівщині, сподіваюся, що ця карта спонукатиме молодь до їх створення", – зазначив координатор.

ДОВІДКА:

Любачівщина –це територія в складі Республіки Польща, на якій здавна проживали українці. Походить від назви однойменного повіту.  Історичним центром вважається місто Любачів. Територія входила в склад Королівства Галичини та Володимирії а також Львівського воєводства (ІІ Річ Посполита).

За даними Володимира Кубійовича, до початку Другої світової війни в Любачівському повіті проживало 93 200 мешканців, з них 49 560 українців—греко-католиків (53,17 %), 13 555 українців—римо-католиків (14,54%), 20 265 поляків (21,74%), 240 польських колоністів міжвоєнного періоду (0,26%) і 9 235 євреїв (9,91%).

На сьогодні Любачівський повіт перебуває в складі Підкарпатського воєводства Республіки Польща. 

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.