Померла перша жінка-математик — лауреат найвищої наукової нагороди США

8 серпня в Нью-Йорку в віці 94 роки померла Кейтлін С. Моравец — перша жінка-математик, яка здобула Національну медаль науки США.

Її досягнення в царині математики дістали повсюдне практичне застосування та відкрили професію для багатьох інших жінок, пише "Вашингтон Пост".

Доктор Моравец досягла вершин кар’єри математики в часи, коли мало хто з жінок мав можливість навчатися математики чи працювати в цій галузі.

Майже вся її кар’єра минула в Університеті Нью-Йорка, де вона певний час посідала посаду директора Курантівського інституту математичних наук.

Кетлін Сінг (за чоловіком — Моравец) народилася 5 травня 1923 року в Торонто (Канада) в родині відомого викладача Торонтського університету ірландського походження Джона Лінгтона Сінга. Її мати теж вивчала математику, тож обоє батьків заохочували інтелектуальні та професійні амбіції Кетлін.

 Кетлін Моравец і Гарольд Гред у коледжі Нью-Йоркського університету, 1964 рік. Фото: New York University 

У 1945 році Кейтлін здобула ступінь бакалавра в Університеті Торонто,  магістерський ступінь — у 1946 році Массачусетському технологічному інституті. Ступінь доктора філософії в галузі математики вона здобула знову ж у Нью-Йоркському університеті в 1951 році.

Шукаючи роботу, вона "лише хотіла того, що було доступне для чоловіків", як вона одного разу сказала виданню USA Today. За її словами, Курантівський інститут підтримав її кар’єру, давши підвищення, коли в неї була перша дитина, завдяки чому вона мала змогу платити за дитячий садок, коли повернулася до праці.

Влаштувавшись у 1950-х, вона швидко стала відомою завдяки дослідженням навколозвукового потоку, тобто поведінки повітря під час досягнення об’єктом, як от літак, швидкості звуку.

Це було справою першочергового інтересу для інженерів військової авіації, які намагалися розробити такі крила літака, які б могли згладжувати ударні хвилі, що утворюються, коли повітря навколо літака проходить звуковий бар’єр.

Теорема д-ра Моравец показала, що, попри сподівання інженерів, протиударна конструкція "можлива в теорії, але неможлива на практиці", — повідомив в інтерв’ю професор математики Університету м. Нью-Йорка Роберт В. Кон.

Відтак інженери сконцентрувалися на зменшенні впливу ударних хвиль замість намагатися зовсім його уникнути.

Д-р Моравец також відзначили за її працю, яка пояснювала розсіювання звукових, світлових, водних і гравітаційних хвиль від зіткнення об перешкоди. Концепція "нерівності Моравец", як її називають, "досі використовується для вирішення широкого спектру практичних завдань", — каже професор математики Університету м. Нью-Йорка Дін Янг.  

У 1998 році д-ра Моравец нагородили Національною медаллю науки за академічні досягнення, які "стали можливими завдяки її лідерським якостям та натхненню, розсудливості й далекоглядності, знанням та великодушності щодо колег та співробітників".

Також д-р Моравец була членом ради Принстонського університету та Фонду Альфреда П. Слоуна, а також президентом Американського математичного товариства, яке відзначило її нагородою за професійні досягнення в житті. 

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.