У Тихому океані знайдено затонулий в 1945 році крейсер "Індіанаполіс"

Уламки американського важкого крейсера "Індіанаполіс" виявлені в Тихому океані через 72 роки після того, як корабель був затоплений японським підводним човном.

Про це пише BBC.

Уламки крейсера були виявлені в п'ятницю групою з 13 цивільних дослідників під керівництвом співзасновника компанії Microsoft Пола Аллена, який назвав знахідку історичною.

На деяких фрагментах збереглася назва корабля "Індіанаполіс CA-35. Це допомогло впізнати корабель. PAUL ALLEN

Корабель був знайдений на глибині 5,5 кілометра. Точне місце не розголошується.

"Індіанаполіс" загинув 30 липня 1945 року, коли повертався після секретної місії по доставці частин для атомної бомби. Корабель був торпедований японською субмариною у Філліпінському морі. Він пішов під воду дуже швидко - всього за 12 хвилин. Через це місцезнаходження крейсера протягом довгих років залишалося загадкою.

"Індіанаполіс". Знімок зроблений в 1937 році в Перл-Харборі. AFP

На борту корабля знаходилися близько 1200 військових, врятувати вдалося 316 осіб. Це найбільша втрата в історії американського військового флоту і наймасовіша загибель особового складу.

300 людей потонули разом з кораблем, інші зазнали зневоднення, галюцинацій і нападів акул. Оскільки американські військові бази не отримали сигнал лиха з корабля, тих хто вижив змогли знайти тільки через чотири дні після лиха.

Менше ніж через тиждень після цього перша атомна бомба була скинута на японську Хіросіму. Інша бомба була скинута на Нагасакі. Дві ці атаки забрали життя сотень тисяч людей і змусили Японію капітулювати.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.