Шведські науковці з'ясували, що відомий скелет вікінга належав жінці

Дослідники провели аналіз ДНК рештків, які знайшли в 1880 році. Результати показали, що скелет належав жінці.

Протягом 130 років рештки вважалися скелетом чоловіка, незважаючи на його характерні жіночі риси. Тест ДНК провели лише в 2017 році, пише "Новое время" з посиланням на Mashable.

"Образ чоловіка-воїна в патріархальному суспільстві був підкріплений науковими традиціями та сучасними забобонами. Таким чином, біологічна стать індивіда сприймалася як щось само собою зрозуміле", - заявили вчені.

Поховання було виявлено в кінці ХІХ ст біля поселення Бірка на території сучасної Швеції. Крім кісток, із поховання було вилучено зброю, останки двох коней, а також настільну гру, що вказувало на високий військовий статус похованої людини.

"Ця гра показує, що вона була серйозним військовим лідером. Вона, швидше за все, планувала напади і брала участь в боях", - підкреслила керівник дослідження, археолог Шарлот Хеденшерна-Юнсон.

Нагадаємо, поблизу с. Таковське Дніпропетровськоі області археологи знайшли скіфський курган із рештками людини, що була заввишки 1 м 90 см.

Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.