АНОНС: "Голосіївська криївка" відкриє "Історичний полігон"

Два дні поспіль історики, політологи, філософи, культурантропологи відкриватимуть явища, імена, події, які раніше були невідомими, або здавалися далекими від розуміння.

30 вересня – 1 жовтня в рамках фестивалю "Голосіївська краївка" в Києві діятиме "Історичний полігон" – дискусійний марафон із 12 подій. 

 

Розклад Історичного полігону

30 вересня (субота)


✒ 11.30 – На каву з історією
✒ 12.00 – 500 років еволюції іміджу України. Євген Магда (доцент НТУУ КПІ імені Сікорського), Тетяна Водотика (кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України). 
✒ 13.00 – Пропаганда епохи УНР: українські та московські прийоми. Денис Москалик (Керівник департаменту міжнародної політики Інституту соціально-політичних досліджень). 
✒ 14.00 – Практичні аспекти проекту Міжмор'я. Світлій пам'яті Олексія Курінного та Олександра Никонорова. Юрій Гончаренко (експерт Інформаційного центру "Міжмор'я"). 
✒ 15.00 – Чому не вщухають баталії навколо постаті Павла Скоропадського. Павло Гай-Нижний (доктор історичних наук, начальник відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства). 
✒ 16.00 – Драгоманов – батько Єдіной Страни. Каталог московських NLP технологій, укладений Романом Бжеським Ростислав Мартинюк (дослідник проблемних ділянок української історії, журналіст). 

1 жовтня (неділя)


✒ 11.30 – На каву з історією
✒ 12.00 – Ідеологічна перепрошивка українського війська. Василь Павлов (науковий співробітник історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка). 
✒ 13.00 – Окопна проза – нове явище української літератури. Андрій Гончарук (директор видавництва "Люта Справа"). 
✒ 14.00 – Ватні привиди Києва. Битва за місто, яка не скінчилася. Дмитро Савченко (фундатор Видавництво "Zалізний тато", публіцист, філософ). 
✒ 15.00 – Естетика української революції. Олександр Кучерук (директор Музею історії революції 1917 – 1921 рр.) 
✒ 16.00 – Роль агентури радянських спецслужб у боротьбі з керівниками українського визвольного руху. Іван Патриляк (доктор історичних наук, декан історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка). 

Також на Історичному полігоні діятиме Мілітарна книжкова полиця зі свіжою окопною прозою та воєнним плакатом. Навколо локації діятимуть відразу дві резонансні вуличні виставки.

30 вересня, субота - 1 жовтня, неділя, 11.30 – 17.00

Місце: Музей Максима Рильського, Голосіївський парк (Київ, вул. Максима Рильського, 7, ст. метро "Голосіївська)

Вхід вільний за доброчинні пожертви.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.