АНОНС: У Львові обговорять досвід війни УПА з Росією

12 жовтня у львівській книгарні "Є" відбудеться розмова: "УПА та війна з Росією: досвід, актуальний через 75 років".

Захід проходитиме у рамках проекту "Історичні діалоги" і до 75-річчя від створення Української повстанської армії.

 

Під час заходу учасники розмови дискутуватимуть на теми:

- проблеми та паралелі в УПА і сьогоднішніх ЗСУ;
- як і за яку Україну воювали українці 75 р. тому і сьогодні;
- Політика національної пам'яті щодо УПА;
- що напишуть історики про сьогоднішні ЗСУ?.

Учасники:

Руслан Забілий, к.і.н., директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у Львові;
Микола Посівнич, к.і.н., президент Благодійного фонду "Літопис УПА";
Ярослав Сватко, головний редактор офіційного друкованого органу ОУН "Шлях перемоги" в 1992–1996 рр., історик українського визвольного руху ХХ ст.

Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

12 жовтня, четвер, 18.30

Місце: книгарня "Є" (Львів, просп. Свободи, 7).

Вхід вільний.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.