Майже половина українців визнають ОУН і УПА борцями за незалежність — соціологи

З початку досліджень у 2010 році рівень підтримки виріс у 2,5 раза.

49% опитаних українців підтримують ідею визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за державну незалежність України, 29% — не підтримують (41% і 38% відповідно у порівнянні з 2015 роком). Майже чверть опитаних не визначилися з відповіддю. Про це свідчать результати опитування соціологічної груп "Рейтинг", які наводить "Український тиждень".

Зазначається, що з початку досліджень у 2010 році рівень підтримки цієї ініціативи виріс у 2,5 рази.

"На Заході підтримка цієї ідеї найбільша — 80%. Половина респондентів у Центрі також підтримують визнання ОУН та УПА. Водночас майже половина мешканців Сходу та Півдня не підтримують ідею визнання національно-повстанського руху. Чоловіки, більш молодші, мешканці сіл, особи з вищою освітою та україномовні більше схильні до підтримки визнання ОУН та УПА, аніж інші категорії", — йдеться у повідомленні.

Повідомляється, що 56% позитивно ставляться до ідеї примирення воїнів Радянської армії та ОУН-УПА (у 2012 році таких було 44%). При цьому на Заході таких удвічі більше ніж на Сході (75% проти 34%).

Тезу про примирення дещо більше підтримують особи з вищою освітою, мешканці сіл та україномовні. Також їх майже вдвічі більше серед тих, хто підтримує визнання ОУН-УПА борцями за незалежність, аніж серед тих, хто не підтримує визнання національно-визвольного руху.

Тезу про те, що під час Другої світової війни воїни Радянської армії захищали свою Батьківщину підтримує абсолютна більшість респондентів (90%), тоді як тезу про те що під час Другої світової війни воїни ОУН і УПА захищали свою Батьківщину підтримують 53%.

Водночас рівень підтримки останньої тези у порівнянні із 2012 роком зріс у півтора раза. Прихильників ідеї, що вояки ОУН і УПА захищали свою Батьківщину більше серед  молоді, чоловіків, селян, україномовних та мешканців Заходу. 

"Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 20-29 вересня 2017 р", — підсумували у соцгрупі.

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»