Спецпроект

Визначено ділянку, на якій постане Меморіальний центр "Бабин Яр". МАПА

19 жовтня в Києві відбулося друге засідання Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", де були озвучені підсумки центру роботи за рік. Головні тези засідання його учасники презентували на прес-конференції.

Під час засідання було розглянуто результати вивчення потенційних земельних ділянок під будівництво Меморіалу.

Голова Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (ВYНМС), голова правління Єврейського агентства для Ізраїлю Натан Щаранський пояснив специфіку цього питання:

"Тут є багато як місцевих, так і єврейських законів, які визначають, де взагалі можна займатися будівницвтом. У тих місцях, де були кладовища, захоронені люди, це категорично заборонено єврейськими і, як правило, місцевими законами. У даному випадку, ретельне розслідування ситуації проведено найвищими релігійними авторитетами у світі. Рішення затверджено головним рабином Ізраїлю, який вважається найвищою інстанцією в релігійних питаннях у світі. Це дало нам можливість сьогодні остаточно утвердити межі тої ділянки, на якій буде меморіальний комплекс".

 

Першим етапом обрання території стали незалежні дослідження, проведені з ініціативи ВYНМС такими авторитетними організаціями зі збереження єврейських традицій у питаннях поховань та вшанування пам'яті загиблих, як "Атра Кадіша" та Комітет зі збереження єврейських кладовищ. Вони допомогли встановити точні межі колишнього Лук'янівського єврейського кладовища.

Карта-схема Бабиного Яру. Натисність тут для збільшення.

"Головну увагу слід звернути на фіолетові лінії – там буде будівництво, – розповів головний рабин Києва й України, член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Яків Дов БлайхТериторія не перетинається з кладовищем – воно досить далеко. Це дає нам впевненість, що ми обрали правильне місце, і те, що має бути зроблено, потрібно зробити саме на цьому місці".

На побоювання щодо змін ландшафту парку в Бабиному Яру, міський голова Києва Віталій Кличко запевнив:

"Однозначно цей парк залишиться зеленою зоною. Але це не те місце, де можна буде смажити шашлики. На місці лісу максимум, що ми можемо зробити, це прокласти доріжки. Зараз парк починає виглядати по-іншому: зроблено Алею праведників, вивезено сміття. Як місцева влада ми робитимемо все, щоб парк став дійсно парком пам’яті".

 

Наступний етап – рішення щодо надання ділянки під будівництво. У BYMCH обіцяють, що процедура вибору проходитиме прозоро та з дотриманням усіх стандартів.

Президент Польщі в 1995—2005 роках Александр Квасневський, який також входить до Наглядової ради, так окреслив важливість споруждження Меморіального центру для України:

"Якщо народ вміє серйозно говорити про своє минуле, якщо народ вміє відкриватися до інших народів, якщо розуміє, що означає діалог, примирення, це значить, що він уже дозрів, що в нього є сильна самоідентифікація, і він розуміє, яку роль може грати у світі. Я певен, що проект Центру в Бабиному Яру відіграватиме саме таку роль і показуватиме демократичну, хорошу, відкриту Україну".

Зліва праворуч: Джо Ліберман, Александр Квасневський, Михайло Фрідман, Натан Щаранський, Герман Хан, Віктор Пінчук. 

До Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" входять: Натан Щаранський, Ірина Бокова, Герман Хан, рабин Яків Дов Блайх, Йошка Фішер, Михайло Фрідман, Павло Фукс, Володимир Кличко, Александр Квасневський, Джо Ліберман, Віктор Пінчук і Святослав Вакарчук.

Нагадаємо, з приводу проекту спорудження Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" тривають суспільні дискурсії. У березні цього року 16 відомих українських істориків виступили з відкритим листом-застереженням, у якому навели критичні зауваження щодо певних положень концепції мемеоріалу, про які їм було відомо.

Генеральний директор Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Марек Сівець та його виконавчий директор Яна Барінова надали офіційну позицію Центру з цього приводу та розповіли детальніше про найбільш дискусійні моменти проекту.

Із критикою поточної версії проекту виступили також співпрезидент Асоціації єврейських громадських організацій та общин (Ваад) України Йосиф Зісельс та директор Українського центру вивчення Голокосту Анатолій Подольський. На захист проекту меморіалу висловився спеціаліст з історії Голокосту Олександр Круглов.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.