Спецпроект

Німецьку бабусю засудили до в'язниці за заперечення Голокосту

Суд у Берліні засудив 88-річну мешканку землі Північний Рейн-Вестфалія до шести місяців в'язниці за заперечення Голокосту.

У понеділок, 16 жовтня, Урсула Хафербек була визнана винною в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, повідомляє "Українська правда" з посиланням на Deutsche Welle.

За інформацією суду, в січні 2016 року жінка публічно заявляла, що Голокосту не існувало. Вона також заперечила масові вбивства в газових камерах в концентраційному таборі Освенцим, заявляючи, що в цьому факті "немає нічого правдивого".

Під час перерви в засіданні суду Хафербек повторила свою точку зору. "В Освенцимі не застосовувалося отруєння газом", - заявила вона.

Адвокат підсудної наполягав на тому, що судове переслідування Хафербек є порушенням права на свободу думок. Сама Хафербек стверджувала, що її висловлювання були цитатами з книги, яку вона продемонструвала в залі суду. Проте суд визнав, що все сказане жінкою було "її власною мовою".

Раніше Хафербек неодноразово судили за аналогічними звинуваченнями. Починаючи з 2015 року вона вже не менше п'яти разів була засуджена до позбавлення волі, проте вироки не набрали чинності, оскільки вона їх оскаржувала.

У серпні 2017 року Хафербек була засуджена до двох років в'язниці за заперечення злочинів нацистського режиму.

Нагадуємо, що це не перший прецедент покарання за публічне заперечення Голоксту в Німеччині. "Історична правда" писала, як у 2015 році окружний суд Гамбурга засудив 87-річну Урсулу Хавербек-Ветцель до 10 місяців в'язниці за заперечення Голокосту. 

Як повідомлялося, в липні цього року Канада вчетверте позбавила громадянства 93-річного колишнього службовця нацистської айнзацкоманди Гельмута Оберлендера.

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.