На Житомирщині триває реставрація меморіалу Героям Базару. ФОТО

У с. Базар Народицького району на Житомирщині триває реставрація меморіалу воякам Другого Зимового походу Армії УНР, розстріляним більшовиками.

Про це на своїй сторінці у соціальній мережі "Фейсбук" повідомляє голова Житомирської облдержадміністрації Ігор Гундич, передає УІНАН.

"Як і обіцяв, меморіал Героям Базару буде реставровано. Вже приступили до виконання робіт з укріплення хрестів, курганів, заміни плитки, далі – освітлення та огородження. Дедлайн для підрядників – 19 листопада", - зазначив він.

 

Гундич також наголосив, що в області потрібно гідно вшанувати річницю трагедії під Базаром. 

"Річницю пам’яті маємо вшанувати гідно. Адже це - наша історія та вшанування патріотів, які до останнього боронили землю, загинувши за неї. Нова Житомирщина – це і відновлення культурної та історичної спадщини", - написав Гундич.

21 листопада виповниться 96 років від трагедії у селі Базар Народицього району. За словами директора департаменту містобудування, архітектури, будівництва та ЖКГ облдержадміністрації Романа Щебетова, буде здійснено реставраційні роботи хрестів та головного меморіалу, укріплюватимуть кургани та займатимуться благоустроєм території. Також планується вимостити плиткою доріжки та місце для паркування, встановити лавки та засадити газон.

 

ДОВІДКА:

17 листопада 1921 року в селі Малі Міньки поблизу села Базар у ході другого зимового походу Армії Української народної республіки відбувся бій Волинської групи Армії УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрія Тютюнника з більшовиками - 9-ю Кримською дивізією Григорія Котовського.

У бою загинули понад 400 українських солдатів та офіцерів, 537 опинилися в полоні, з яких десятки поранених померли, а 359 полонених перевели до Базару й утримували у церкві. Із 360 полонених учасників походу жоден не погодився перейти на службу до Червоної армії, за що 21 листопада 1921 р. у Базарі їх всіх розстріляли більшовики. На місці цих подій споруджено меморіал.

Читайте також:

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

Рейд у безсмертя, або чи варті ми наших героїв?

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.