У селі Волоському замість Котовського поставили пам'ятник волоському горіху. ФОТО

У суботу, 21 жовтня, в селі Волоське, що на Дніпропетровщині, відкрили пам'ятник волоському горіхові.

Триметровий монумент розташовується на місці, де раніше стояв пам'ятник більшовицькому воєначальнику, командиру кавалерійської бригади, дивізії та корпусу Червоної армії Григорію Котовському (1881 - 1925).

Світлиною нової пам'ятки ділилися користувачі "Фейсбуку". Місцеві мешканці одразу помітили, що пам'ятник більше нагадує мозок людини в розрізі.

 Фото: FB Андрій Богатирьов

"Можна продати новостворений пам'ятник музею палеонтології чи провести перемовини з ректоратом якось медичного вишу для передачу монумента у якості експонату на кафедру анатомії людської голови. А ще точно зрозуміло одне: гарна ініціатива людей яким не байдужий сьогоднішній день славного історичного села Волоське загрузла в непрофесіоналізмі та несмаку", – написав у "Фейсбуці" Фідель Сухоніс.

Фото: FB Фідель Сухоніс 

Неподалік від пам'ятника посадили молоді волоські горіхи.

 Фото: FB Андрій Богатирьов

Нагадаємо, у в'язниці м. Бердянська Запорізької області погруддя Феліксу Дзержинському переробили на козацького полковника Максима Кривоноса.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.