Спецпроект

МЗС Польщі: українці не розрахувалися за Катинь

В українсько-польських відносинах є питання розплати за катинський злочин.

Про це заявив віце-міністр закордонних справ Польщі Бартош Цихоцький в коментарі Польській пресовій агенції (ПАП).

Говорячи про контакти з українськими урядовцями, Цихоцький сказав, що польське МЗС не має дефіциту в таких зв’язках. "З українського боку бракує рішень, які б сприяли поступові в деяких двосторонніх питаннях, які загально звуться історичним діалогом", − підкреслив віце-міністр закордонних справ.

"Ті питання відомі українській стороні багато років. Вони з’явилися не під час поточної каденції Сейму. Це й питання застосування мови радянських часів про польську окупацію [західних українських земель – ІП]. Це й питання церковної власності римо-католицької громади. Це й питання  бездумної реабілітації чи глорифікації УПА й браку розплати за катинський злочин", − розповів Цихоцький.

Імовірно, політик мав на увазі польсько-український конфлікт на Волині в роки Другої світової війни, але, обмовившись, замість "волинський" сказав "катинський". Інакше незрозуміло, як Україна має розраховуватися за злочин, який здійснив НКВД за наказом Йосипа Сталіна.

Віце-міністр також згадав про рішення української сторони, які "нівелюють наші двосторонні заяви", як от "націлене на добре ім’я Польщі" вшанування солдатів Карпатської Січі на Верецькому перевалі за участі українського віце-прем’єра Іванни Климпуш-Цинцадзе. Те вшанування, за його словами, є звинуваченням поляків у масових злочинах 1939 року.

Нагадаємо, катинський злочин – розстріл НКВД військовополонених офіцерів Війська Польського в лісі під с. Катинь Смоленської області та інших місцях в 1940 році. Детальніше читайте у спецпроекті "Історичної правди" та Польського інституту в Києві "Катинська справа".


Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.