Спецпроект

МЗС Польщі: українці не розрахувалися за Катинь

В українсько-польських відносинах є питання розплати за катинський злочин.

Про це заявив віце-міністр закордонних справ Польщі Бартош Цихоцький в коментарі Польській пресовій агенції (ПАП).

Говорячи про контакти з українськими урядовцями, Цихоцький сказав, що польське МЗС не має дефіциту в таких зв’язках. "З українського боку бракує рішень, які б сприяли поступові в деяких двосторонніх питаннях, які загально звуться історичним діалогом", − підкреслив віце-міністр закордонних справ.

"Ті питання відомі українській стороні багато років. Вони з’явилися не під час поточної каденції Сейму. Це й питання застосування мови радянських часів про польську окупацію [західних українських земель – ІП]. Це й питання церковної власності римо-католицької громади. Це й питання  бездумної реабілітації чи глорифікації УПА й браку розплати за катинський злочин", − розповів Цихоцький.

Імовірно, політик мав на увазі польсько-український конфлікт на Волині в роки Другої світової війни, але, обмовившись, замість "волинський" сказав "катинський". Інакше незрозуміло, як Україна має розраховуватися за злочин, який здійснив НКВД за наказом Йосипа Сталіна.

Віце-міністр також згадав про рішення української сторони, які "нівелюють наші двосторонні заяви", як от "націлене на добре ім’я Польщі" вшанування солдатів Карпатської Січі на Верецькому перевалі за участі українського віце-прем’єра Іванни Климпуш-Цинцадзе. Те вшанування, за його словами, є звинуваченням поляків у масових злочинах 1939 року.

Нагадаємо, катинський злочин – розстріл НКВД військовополонених офіцерів Війська Польського в лісі під с. Катинь Смоленської області та інших місцях в 1940 році. Детальніше читайте у спецпроекті "Історичної правди" та Польського інституту в Києві "Катинська справа".


Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.