Сквер імені Косіора в Києві перейменували на честь полковника Болбочана

21 листопада депутати Київради перейменували сквер ім. Станіслава Косіора на честь Петра Болбочана.

Сквер, що на вул. Cічових Стрільців, 86, перейменували 85-ма голосами на пленарному засіданні Київської міської ради, повідомляє її прес-служба.

Відповідне громадське обговорення тривало з 1 березня по 1 травня 2017 року на єдиному веб-порталі територіальної громади Києва. З-поміж 375 учасників голосування 294 висловилося за перейменування.

Петро Болбочан

ДОВІДКА:

Петро Болбочан (1883—1919) — полковник Армії УНР, у 1918 році брав участь в обороні Києва проти червоноармійських частин Муравйова, у 1918—1919 роках командував Окремою Запорізькою дивізією та Запорізьким корпусом. Провів Кримську операцію зі звільнення півострова від радянської влади і частин Червоної армії. У листопаді—грудні 1918 року на керував антигетьманським повстанням на Харківщині.  

Станіслав Косіор (1889—1930) — Перший секретар ЦК КП(б)У в 1934—1938 роках, один із організаторів Голодомору 1932—1933 років.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.