Сквер імені Косіора в Києві перейменували на честь полковника Болбочана

21 листопада депутати Київради перейменували сквер ім. Станіслава Косіора на честь Петра Болбочана.

Сквер, що на вул. Cічових Стрільців, 86, перейменували 85-ма голосами на пленарному засіданні Київської міської ради, повідомляє її прес-служба.

Відповідне громадське обговорення тривало з 1 березня по 1 травня 2017 року на єдиному веб-порталі територіальної громади Києва. З-поміж 375 учасників голосування 294 висловилося за перейменування.

Петро Болбочан

ДОВІДКА:

Петро Болбочан (1883—1919) — полковник Армії УНР, у 1918 році брав участь в обороні Києва проти червоноармійських частин Муравйова, у 1918—1919 роках командував Окремою Запорізькою дивізією та Запорізьким корпусом. Провів Кримську операцію зі звільнення півострова від радянської влади і частин Червоної армії. У листопаді—грудні 1918 року на керував антигетьманським повстанням на Харківщині.  

Станіслав Косіор (1889—1930) — Перший секретар ЦК КП(б)У в 1934—1938 роках, один із організаторів Голодомору 1932—1933 років.

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.