АНОНС: У Харківському ЛітМузеї незвичайно відзначать ювілей Дмитра Багалія

7 листопада 2017 року виповнюється 160 років від дня народження українського історика і громадського діяча Дмитра Івановича Багалія. Завітайте на ювілей Багалія до ЛітМузею 11 листопада й переконайтеся, що ювілей — це цікаво!

Як зазвичай відзначають ювілеї видатних українців? Чиновники покладають квіти до пам’ятника, якщо він є. Дослідники проводять наукову конференцію з доповідями, цікавими переважно фахівцям. Для звичайних людей ювілейні заходи лишаються майже непоміченими. "ЛітМузей" хоче змінити це та започаткувати нову традицію. 

Дмитро Багалій

На відвідувачів чекають:

13.00-14.00. Презентація альбому "Спалахи пам’яті. Харків в об’єктиві Юрія Багалія". Учасники:
Ірина Гончарова, представниця родини Багаліїв, ініціаторка проекту.
Лариса Гобельовська, директор видавництва "Мадрид". 
Олег Шишков, фотограф, автор передмови.
Юрій Георгієвський, голова ГО "Експертиза реформ". 

14.00-15.30. Филип Дикань. Лекція про вибори харківської міської думи у липні 1917 р. "Харьков в 1917: несостоявшаяся свобода". Дискусія.

15.30-16.30. ГО "Експертиза реформ". Презентація молодіжної пізнавальної гри "Важниця".

16.30-17.15. Ольга Багалій. "Академік Дмитро Багалій: його родина й оточення".

17.15-18.00 Кав’ярня Пока. 1920-ті очима жінки (крізь дзеркало спогадів, листів, творів): знайдіть своє alter ego або своєї "другої половинки" серед літераторок 1920-х; фотопауза в стилі початку ХХ століття з аутентичними предметами (капелюшки, торбинки, люстерка).

Протягом дня буде можливість узяти участь у буккросингу та обмінятися книжками, присвяченими історії України й історії Харкова.

11 листопада, субота, 13.00

Місце: Харків, вул. Багалія, 6.

Організатор: Харківський ЛітМузей

Вхідний квиток — 20 грн.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.