В Інтернеті запрацював віртуальний музей Василя Стуса

У мережі з’явився віртуальний Музей Василя Стуса. В експозиції — рукописи, приватні речі, світлини українського поета, а також аудіозаписи його виступів, листи до друзів і колег та різні мистецькі інтерпретації його творів.

Проект створили на волонтерських засадах, тому поки на сайті є лише 5% матеріалів, які вже вдалося зібрати. Ресурс продовжують наповнювати інформацією. Керівником проекту є літературознавець Дмитро Стус, син поета. Розробкою займалася компанія компанія Infopulse, повідомляє "Читомо".

"Музей" розвиватиметься як проект і продукт неоднорідного громадянського суспільства України, реагуватиме на актуальні проблеми сучасності через вивчення й аналіз історичного контексту недалекого минулого. Постать Василя Стуса, як мало кого іншого, дає для цього багатий матеріал, адже поет був причетний до всіх найважливіших процесів і больових точок нашої історії в другій половині минулого століття", – зазначають автори проекту.

 

Крім відомостей про життєвий шлях і творчість Стуса, на сайті музею можна буде дізнатися і про інших відомих українських персоналій, котрі так чи інакше були пов’язані з поетом. Зокрема, Аллу Горську, Івана Світличного, Андрія Сахарова та інших.

"Віртуальний інтерактивний музей – це вікно у приватний світ людини і водночас частина великої історії, що складається з мікроісторій реальних людей, – розповідають ініціатори проекту. – Тут ми хочемо показати, як XX століття впливало на формування Василя Стуса і як сам поет впливав та продовжує впливати на український соціум своїми творами, вчинками і, врешті, самою присутністю. Такий погляд на історію дозволить глибше зрозуміти причини того, що відбувається в Україні та її культурі сьогодні, а також запропонувати молоді приклади пошуку себе у світі".

Сайт складається з низки розділів, які відображають певний життєвий етап у біографії Стуса. Кожен розділ у собі містить підрозділи "Територія", "Людина", "Соціум" і "Світ", які надають усеохопні відомості про час і простір у якому жив, творив і боровся поет. 

Відвідати віртуальний музей Василя Стуса можна за посиланням.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.