АНОНС: Як реформувати державний календар: у Києві презентують аналітичний документ за результатами дискусії

У Києві презентують підготовану експертами групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ Зелену Книгу "Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят".

У документі проаналізовано ключові події з 1917 року, що впливали на формування календаря свят, міжнародний досвід, аналіз поточного нормативного регулювання, позиції зацікавлених сторін — роботодавців та профспілок, різні думки щодо дискусійних дат, таких як 8 березня, 1-2 травня та 9 травня, а також розглянуто різні варіанти реформи.

Учасники презентації:

  • Анна Олійник — аналітик Центру досліджень визвольного руху, співавторка аналітичного документу "Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят. Green paper", експерт групи "Політика національної пам'яті Реанімаційного пакету реформ;
  • Олена Суслова — правозахисниця, експерт із гендерних питань;
  • Едуард Курганський — представник бізнес-спільноти, власник компанії "Лессі";
  • Ганна Байкєніч — співробітниця Український інститут національної пам’яті.

Модератор — Володимир Бірчак, науковий співробітник Інституту історії церкви Українського католицького університету.

Реформування державного календаря свят є важливою складовою реформи політики національної пам’яті, а також актуальним завданням економічного порядку, переконані автори документу.

"Надмірна кількість неробочих святкових днів негативно впливає на економічну ситуацію в країні, мінімізує можливості роботи з інвесторами та донорами і назагал формує негативну репутацію бізнес-потенціалу України у світі. З іншої сторони, існуючий календар свят, що певною мірою залишився в спадок від СРСР, провокує суспільну конфліктність", — йдеться у документі.

Зелену книгу (Green Paper) "Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят" підготували експерти групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ завдяки інституційній підтримці ГО "Центр UA".

Green Paper (Книга проблем) – документ, який аналізує проблеми державної політики у певній сфері, описує альтернативні шляхи вирішення проблеми та містить загальні висновки щодо варіантів, які підтримують стейкголдери, та ризики їх впровадження. 

15 грудня, п’ятниця, 10.00

Місце: Український кризовий медіацентр, вул. Хрещатик, 2.

Вхід вільний.

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.