Статтю російського історика про Бандеру визнали екстремістською

Статтю російського історика Кирила Александрова "Бандера и бандеровцы: кем они были на самом деле" визнали екстремістською.

Статтю оприлюднила "Новая газета" у 2014 році, повідомляє російська служба Радіо "Свобода".

Кирило Александров. Фото: Радіо "Свобода"

Експерти з Російського педагогічного університету ім. Герцена виявили у статті виправдання воєнних злочинів. На цій підставі міський суд Санкт-Петербурга постановив заблокувати статтю, підтвердивши винесене раніше рішення Ленінського районного суду від 27 березня 2017 року.

Статтю визнали екстремістською попри те, що в ній не знайшли ані пропаганди національної вищості, ані ідей тероризму або нацистської символіки, ані закликів до повалення конституційного ладу в Росії, обурюється адвокат Натела Пономарьова.

Свій висновок про те, що стаття виправдовує воєнні злочини, експерти зробили тільки на підставі того, що Александров висловлює сумніви у співпраці прихильників Степана Бандери з нацистами, а також дає об’єктивну інформацію про дитинство і юність Бандери, що, на їхню думку, може викликати співчуття у читачів.

Натела Пономарьова вважає недопустимою ситуацію, коли один науковець вільно висловлює свою думку з теми, яка його цікавить, а інші вчені, вважаючи його думку неправильною, знаходять у його словах ознаки екстремізму.

Особливо тривожно це виглядає у такій галузі, як історія, де часто важко встановити точні факти, а тому допускаються різні думки, міркування й гіпотези.

Коли буде отримана мотивувальна частина судової постанови, адвокат обіцяє її оскаржити.

Як повідомлялося, Міністерство освіти і науки Російської Федерації скасувало надання ступеня доктора історичних наук Кирилові Александрову, який 2016 року захистив дисертацію "Генералітет і офіцерські кадри збройних формувань Комітету визволення народів Росії 1943—1946 рр.".

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..