У Львові презентували фотоальбом УПА на 6 тисяч світлин. ФОТО

15 січня 2018 р. з нагоди 75-річчя створення УПА відбулася презентація фотолітопису "Українська Повстанська Армія 1942–1954".

Про це написала на своїй сторінці у "Фейсбуці" Всеукраїнська правозахисна організація імені Василя Стуса, що є одним із ініціаторів видання.

Також до видання долучилися: Мистецький Фонд імені Короля Данила, Благодійний фонд "Літопис УПА" імені Володимира Макара та Національна світлинотека "Українська мить".  

 Фото: Меміорал ім. В. Стуса

Фотоальбом висвітлює передумови та основні етапи діяльності ОУН і УПА, боротьбу проти нацистських та комуністичних окупантів. Також в ній окремо представлено героїчну роль жіноцтва у визвольній боротьбі, повстанський побут та символіку УПА. На особливу увагу заслуговують розділи присвячені визначним постатям та ветеранам визвольного руху.
 Фото: Меміорал ім. В. Стуса 

Фотолітопис містить біля 6 тисяч світлин і складається з дев’яти розділів. Передмову до видання написав сотенний УПА Мирослав Симчич-"Кривоніс", а післямову – голова Всеукраїнської правозахисної організації "Меморіал" Степан Кубів.

 Фото: Меміорал ім. В. Стуса 

"Ставши на захист людської гідності та національної свободи, українські повстанці цілком віддали себе самовідданій та безкомпромісній боротьбі за волю України, вони є символом незламності та самопожертви за найвищі духовні та національні ідеали", - йдеться в повідомленні.

 

За словами видавців, цей проект об'єднав досвід більш, як півстолітніх досліджень на тему УПА. Узагальнивши та підсумувавши історичні праці та джерела, автори за допомогою фотоматеріалів представили цілісне бачення і масштаб українського визвольного руху.

Видання дозволить кожному доторкнутися до історії, побачити минуле очима сучасників. Фотоальбом спонукає до переосмислення доленосних для нашого народу історичних подій, до самостійних пошуків та вивчення історії України, рідного краю, своєї родини.

 

За словами керівника проекту Романа Грицькова, фотолітопис вийшов тиражем 3 тисячі примірників за приватні кошти меценатів. Книга не буде доступна для продажу і поширюватиметься лише через бібліотеки. 

Авторами ідеї та керівниками проекту виступили Степан Кубів, Олександр Святоцький, Руслан Стефанчук, Микола Стефанчук та Роман Грицьків. Відповідальним редактором й одним із авторів видання є історик Роман Грицьків. Серед авторського колективу: Іван Патриляк, Микола Посівнич та Олексій Руденко (автор зображень символіки визвольного руху).

Дизайн та макет альбому виконували Федір Поліщук та Сергій Познацанін.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.