АНОНС: У Києві відзначать 155-у річницю Січневого повстання

Посольство Республіки Польща у Києві спільно з Польським Інститутом у Києві запрошують на урочистість з нагоди 155-ї річниці Січневого повстання, що пройде у Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця».

У рамках урочистостей в аудіовізуальному залі Північної напівбашти музею відбудеться о 14:00 — показ фільму "Січневе повстання 1863". Фільм буде показано мовою оригіналу з українськими субтитрами.

 

О 14:20 матиме місце лекція полковника Тадеуша Кшонстека на тему "Традиції Січневого повстання у польській армії в 1918—2017 роках".

Після завершення лекції - дискусія за кавою та чаєм.

Після завершення першої частини урочистостей, які відбуватимуться у Північній напівбашті Київської цитаделі, організатори запрошують на екскурсію до Косого капоніру, де розташувалася оновлена експозиція.

Наступним пунктом програми урочистостей буде відкриття меморіальної дошки Владиславу та Зигмунту Падлевським – героям повстання, які загинули у боротьбі проти царату.

Урочистість розпочнеться о 16 годині біля Меморіалу розстріляним керівникам Січневого повстання 1863 року за участі Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Польща в Україні Яна Пєкло та Надзвичайного та Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Марюса Януконіса.

Час: понеділок, 22 січня, 14.00-16.00

Місце: Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", вулиця Госпітальна, 24А

Вхід вільний

Протягом тижня у Камінному залі фортеці працюватиме виставка графіки Артура Гротгера (1837—1867).

 Артур Гротгер, цикл "Polonia", картина "Bitwa". джерело:Pinterest

Артур Гротгер, польський живописець, ілюстратор та рисувальник, один з провідних представників польського романтизму, що став відомим передовсім завдяки циклу творів на тему Січневого повстання 1863-1864 років.

Наприкінці XIX століття ці цикли почали вважати хроніками минулих подій. На виставці представлено три цикли цієї хроніки, а саме: „Polonia": 1863, „Lituania": 1864–1866 та Долина сліз (Війна) 1866–1867.

Січневе повстання (1863 –1864) – національно-визвольне повстання поляків проти Російської імперії, яке охопило землі Королівства Польського, Литви і частково Білорусі та Правобережної України. Причинами повстання стало прагнення національно свідомої частини польського суспільства здобути державну незалежність і відновити Річ Посполиту. Піднесенню польського національного руху сприяли успіхи у визволенні та об'єднанні Італії, зростання демократичних сил в європейських країнах, утворення й діяльність таємних радикально-демократичних організацій у Росії.

До вересня 1864 повстання було придушене, тільки окремі загони протрималися до початку 1865. Російський уряд жорстоко розправився з учасниками повстання: сотні поляків були страчені, тисячі вислані в Сибір або віддані в армію, а їхнє майно конфісковане. Було скасовано залишки автономії Королівства Польського. Січневе повстання, ставши найбільш масовим і демократичним з усіх польських національно-визвольних повстань ХІХ ст., сприяло зростанню національної свідомості дедалі більш широких верств польського суспільства і тим самим формуванню модерної польської нації.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Антиалкогольна діяльність ОУН та УПА

"Українська молоде! Ворог штовхає нас до п'янства, бо хоче зробити з нас безвольних слухняних рабів. Україна вимагає від нас перестати пити горілку, бо хоче, щоб ми були здорові і служили свойому народу. Зробімо так, як вимагає від нас Україна. Зірвемо з пиятиками!"