АНОНС: 100-річчя Крут. Програма відзначення

100-ту річницю бою під Крутами відзначатимуть на найвищому рівні заходами в Києві та в самих Крутах. Що, де і коли відбуватиметься - читайте в програмі.

28 січня, неділя (Київ – Крути)

07:00 – 17:00 Офіційний захід вшанування Героїв Крут за участі Президента України з поїздкою в Крути, який в себе включає:

7:00 – Вихід учасників заходів колоною з Київського військового ліцею імені Івана Богуна на вокзалі станції Київ-Пасажирський.

08:20 – відправлення швидкісного "Потяга єднання"  на станцію Крути.

10:20 – прибуття "Потяга єднання" на станцію Крути. Перехід до Меморіалу пам’яті Героїв Крут.

12:00 – церемонія вшанування пам’яті Героїв Крут за участю Президента України Петра Порошенка. Церемонія вручення Державних прапорів з пам’ятними стрічками. Прем’єрне виконання концертного маршу "Героям Крут".

12:40 – закінчення урочистостей на території Меморіалу пам’яті Героїв Крут.

13:00 – перехід учасників заходів колоною на станцію Крути. Обід у польових умовах.

15:00 – відправлення "Потяга єднання" зі станції Крути до Києва.

16:50 – прибуття "Потяга єднання" на вокзал станції Київ-Пасажирський.

Організатор: Адміністрація Президента України.

(Вхід за попередніми запрошенням, акредитацією)

19:00 Творча зустріч з народною артисткою України, Героєм України Адою Роговцевою. Організатор: Адміністрація Президента України.

Актова зала Київського військового ліцею імені Івана Богуна, бульвар Лесі Українки, 25. (Вхід за попередніми запрошенням, акредитацією)

           

29 січня, понеділок (Київ)

18:30  Реконструкція бою військ Української Народної Республіки проти більшовиків на заводі Арсенал. Актори відтворять події, які відбувались там наприкінці січня 1918 року.

Організатор: ВО "Свобода".

Збір біля ст. м. "Арсенальна". (Вхід вільний).

19:00  Прем’єра вистави Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка "Балада про Крути". Режисер – Андрій Бакіров. Організатор: Адміністрація Президента України.

Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка. (Вхід за попередніми запрошенням, акредитацією*)

           

29 січня, понеділок (Чернігівщина, ст. "Крути")

12:00 Літературно-мистецька композиція, присвячена вшануванню пам’яті Героїв Крут, церемонія покладання квітів до Меморіалу "Пам’яті Героїв Крут". (Вхід вільний). Організатор: Чернігівська ОДА.

12:20 Поминальна літія в пам’ять про загиблих за рідну землю. (Вхід вільний). Організатор: Чернігівська ОДА.

12:30 Мітинг з нагоди відзначення 100-річчя бою під Крутами та вшанування пам’яті Героїв Крут, урочисте проходження військовослужбовців та ліцеїстів(Вхід вільний). Організатор: Чернігівська ОДА.

13:10 Патріотична концертна програма (Вхід вільний). Організатор: Чернігівська ОДА.

31 січня, середа (Київ)

19:00  Вечір пам'яті Героїв Крут. У програмі — виступи істориків, поетів і показ документального фільму Івана Канівця "Українська революція". Організатори: Науково-дослідний інститут українознавства, Український інститут національної пам'яті, Київська міська державна адміністрація, видавництво "Смолоскип".

Колонна зала Київської міської ради. (Вхід вільний).

Джерело: сайт Українського інституту національної пам'яті.

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?