Історики ідентифікували ще одне фото загиблого крутянця. ФОТО

Стало відоме зображення ще одного з бійців студентської сотні, який загинув у бою під Крутами в січні 1918 року.

Про це написав  історик, науковий співробітник інституту історії України НАН України Віталій Скальський.

Ідеться про учня 2-ї Кирило-Мефодіївської гімназії Павла Кольченка.

За словами історика, імовірний фотопортрет гімназиста виявили під час ретельного вивчення відомого фотоколажу випускників 2-ї гімназії.

 На фотоколажі зображено вчителів та дирекцію гімназії (їх десятеро) та двадцять шість дітей.  Впадає в око, що дві фотографії розташовані окремо від решти. На тій, що справа впізнається загиблий під Крутами Микола Ганкевич. Фото: likbez.org.ua

"Всього з цього восьмого – випускного – класу під Крутами загинуло двоє – Микола Ганкевич та Павло Кольченко, родом з околиць Ружина у теперішній Житомирській області. Інші навчались в інших класах – сьомому та шостому. Логічно припустити, що на другій особливій фотографії зображений саме він – Павло Кольченко", – написав Скальський.

 Імовірне фото Павла Кольченка

Фотоколаж випускників Другої Кирило-Мефодіївської гімназії виготовили у червні 1918 року. Історикам відомо про два збережених примірники.

Один експонується в Музеї видатних діячів української культури у Києві, інший – у родині однієї із випускниць – Галини Мельник – у США.

Отже, загалом, на даний час відомі світлини сімох гімназистів, які загинули під Крутами в лавах студентської сотні. Це:  Василь Гнаткевич, Євген Тернавський, Андрій Соколовський, Іван Сорокевич, Григорій Піпський, Павло Кольченко і Микола Ганкевич.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.