26 лютого 1918

АНОНС: Круглий стіл. 100 років українському Тризубу

До 100-річчя затвердження державного герба Української Народної Республіки в Києві відбудеться круглий стіл на тему “Тризуб – державний символ України: від княжих часів до сьогодення”.

Заплановані виступи відомих істориків та науковців щодо утвердження княжого знаку Володимира як державного символу в часи УНР та в новітній історії України.

 

Також обговорюватимуть місце тризуба в українській державній та військовій символіці, феномен тризуба в культурі та мистецтві, державну символіку конституційних проектів Української революції 1917–1921 рр.

Доповідачі:

Павло Гай-Нижник д.і.н., завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства МОН України.

Андрій Пижик к.і.н., доцент, завідувач кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Олег Однороженко д.і.н., старший науковий співробітник відділу теорії і методики археографії та джерелознавчих наук Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України.

Юрій Савчук к.і.н., старший науковий співробітник відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України.

Микола Чмир к.і.н., головний редактор журналу "Колекціон", член Комісії державних нагород і геральдики при Президентові України.

Арсен Зінченко д.і.н., провідний науковий співробітник відділу культурологічних досліджень Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, депутат І скликання.

Дмитро Піркл медальєр, збирач старовини, меценат та благодійник.

Час: 22 лютого, четвер, 12.00

Місце: приміщення вченої ради Науково-Дослідницького Інституту Українознавства (2й поверх), вул. Ісаакяна, 18

Організатори заходу: Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київська міська державна адміністрація

Контакт: Прес-служба Українського інституту національної пам’яті, +380 44 281 08 91

Читайте також:

Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.