Депутат Сейму Томаш Жимковський: "Назву "українці" створили австрійці"

Один з ключових авторів "антибандерівських" поправок Томаш Жимковський з руху Кукіз’15 прокоментував порталу "Prawy.pl" звинувачення у брехні під час парламентської дискусії навколо закону.

Депутат висловив переконання, що зголошення його дій до комісії з етики є безрезультатною спробою залякування.  

Також Томаш Жимковський переконаний, що Конституційний трибунал не поставить під сумнів понять, які на думку Президента Польщі Анджея Дуди мають ознаки неконституційності. Ідеться про визеначення "українські націоналісти" та "Східна Малопольща", які використані у тексті закону.   

"Ці визначення є цілком адекватними" - сказав Томаш Жимковський.

 Депутат Сейму Томаш Жимковський

В інтерв’ю депутат польського Сейму також висунув нову версію історії появи назви "українці":

"… у польській традиції українців називали русинами, назву "українці" створили австрійці. Я не є філологом, але це було утворене від визначення "у края", тобто пограниччя. Це австрійці придумали."

Нагадуємо, під час парламентської дискусії у польському Сеймі 25 січня цього року депутат Томаш Жимковський зробив кілька заяв, які спричинили звернення Об’єднання українців Польщі до комісії з питань етики польського Сейму.

ОУП подало звернення до комісії з питань етики через те, що під час засідання польського Сейму 25 січня депутат  вдався до  обману. Він заявив, що в Перемишлі українець накинувся на громадянина Польщі та зірвав з нього футболку з надписом „Волинь – пам’ятаємо!" А на запитання польського суду, навіщо це зробив, сказав нібито, що не погоджується на нападки на його національного героя, котрим є Степан Бандера.

Цей обман  мав місце під час розгляду законопроекту, який вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

 Польські націоналісти під час нападу на українську мирну процесію. Видно момент, коли з одного з учасників нападники зривають вишиванку. Фото - prostir.pl

Газета українців Польщі "Наше слово" повідомляє, що насправді в районному суді в Перемишлі 22,24 та 25 січня відбувався процес у справі нападу агресивних молодиків з правих польських організацій. У червні 2016 року вони зірвали з учасника української церковної ходи вишиванку, пошкодили йому руку, копнули його сина.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.