Київрада змінила порядок найменувань столичних вулиць

Відтепер іменем особи, пам’ять якої увічнюється, можна буде називати вулиці не раніше, ніж через 2 роки з дня смерті.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Київради.

 Засідання Київради. Фото: kmr.gov.ua

22 лютого на пленарному засіданні Київської міської ради депутати внесли зміни до Порядку найменування об’єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об’єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у місті Києві.

Відповідно до змін, присвоєння об’єктам імен фізичних осіб здійснюватиметься не раніше, ніж через 2 роки з дня смерті особи, пам'ять якої увічнюється. Це стосуватиметься найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, бульварів, узвозів, проїздів, майданів та набережних.

Також передбачається, що відповідний структурний підрозділ виконавчого органу Київради (КМДА) та/або відповідна РДА чи комунальне підприємство, яким підпорядковуються перейменовані об’єкти, мають розраховувати витрати, пов'язані з присвоєнням нових назв.

Нагадуємо, що цього ж дня Київрада перейменувала Московський міст на Північний.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.