На Луганщині відкрили меморіальну дошку підполковнику Армії УНР. ФОТО

У місті Сватовому на Луганщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника армії Української Народної Республіки Дмитра Ліницького.

Меморіальний знак постав за пропозицією громадської організації "Українська ініціатива". 

"Громадська організація звернулася до міської ради з пропозицією розмістити меморіальну дошку на честь нашого земляка. Ми пішли назустріч", — розповів заступник Сватівського міського голови Андрій Фоменко, який узяв участь в урочистостях.

Дошку розмістили на будинку по вулиці Каштановій. Це перша меморіальна дошка, відкрита на Луганщини на честь видатного діяча часів Української Народної Республіки.

 

Після урочистостей відбувся "круглий стіл" за участю представників міськради та РДА, громадських активістів, педагогів місцевих шкіл та преси.

ДОВІДКА:

Ліницький Дмитро Володимирович  (1.02.1892—?) — підполковник Армії УНР. Родом із слободи Сватова Лучка Харківської губернії (нині м. Сватове Луганської області).

З 06.11.1920 року — начальник штабу 7-ї бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії. У 1928 році закінчив економічно-кооперативний відділ Української господарської академії у Подебрадах (Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії УНР. Книга перша. — Київ, 2007).

Як повідомлялося, на Донбасі встановили меморіальну дошку сотнику Армії УНР..

У місті Ічня на Чернігівщині встановили меморіальну дошку на честь кримськотатарського лідера Номана Челебіджихана.

У Польщі збираються спорудити пам’ятник "пароху Майданека" Омеляну Ковчу.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.