Польща у широкому шпагаті. Закон про IPN розділив поляків

Карати штрафами чи ув'язненням можна. Але президентові ліпше його в дію не вводити. Парадоксальні висновки опублікувало поважне польське видання.

У Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті - повідомляє Rzeczpospolita.

Президент Польщі Анджей Дуда може зіткнутися з одним із найважчих рішень у своїй кар'єрі.

Ключові політики правлячого табору, включаючи президента PiS – Ярослава Качинського, очікують, що він швидко підпише суперечливу поправку до Закону про Інститут національної пам'яті, що передбачає покарання за слова про причетність поляків до військових злочинів Третього Рейху.

Ці поправки критикує не тільки українська і ізраїльська влада, а й США.

Президент, як визнають його радники, ще не прийняв рішення. Але, у випадку, якби він наклав вето на закон, або направив його до Конституційного трибуналу, це було б несподіванкою.

Згідно з опитуванням проведеним IBRiS на замовлення Rzeczpospolita – хоча й більшість поляків підтримують зміни, вони також виступають за ветування закону через іноземну критику, яка показує, наскільки велика дилема стоїть зараз перед президентом Дудою.

Введення поправки в силу, незважаючи на критику, хоче 36 % опитаних поляків. Водночас, 39 % респондентів, стверджують, що закон повинен бути ветований через критику з-за кордону.

Інфографіка 1 (зліва).
Як Ви оцінюєте впровадження адміністративної відповідальності чи ув'язнення за приписування Польщі та польському народу відповідальності за військові злочини під час Другої світової війни?
40% - добре, 32% - погано, 17% - не визначився, 11% - не чув про це.

Інфографіка 2 (справа).
Що Польща повинна зробити в контексті впровадження адміністративної відповідальності чи ув'язнення за приписування Польщі та польському народу відповідальності за військові злочини під час Другої світової війни?
36% - запровадити зміни незважаючи на критику, 39% - не запроваджувати зміни через критику, 14% - не визначився, 11% - не чув про це.

Підтримка поправки про "фальсифікацію історії" дещо інша. Її зміст позитивно оцінює 40 % виборців. Протилежна точка зору – 32 % опитаних.

Тобто кількість прихильників введення покарань за констатацію співучасті поляків у злочинах Третього Рейху є майже однаковою із кількістю тих, хто вважає, що вводити в дію цей закон не треба - 40% та 39% відповідно. 

Президент Дуда отримав закон в п'ятницю 2 лютого, відповідно він має 21 день, щоб прийняти рішення. У середу 7 лютого він вирушає в закордонний візит до Південної Кореї, де починаються зимові Олімпійські ігри. І тиск на президента, з його політичного табору, в найближчі дні буде тільки зростати.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.