АНОНС: У Луцьку покажуть виставку про боротьбу УПА проти Третього Райху і СРСР

2 березня у Волинському краєзнавчому музеї відбудеться презентація фотодокументальної виставки "УПА — відповідь нескореного народу. Повстанці проти нацизму і комунізму".

Про це повідомляє Волинський обласний краєзнавчий музей на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Виставка розповідає про досвід безкомпромісної боротьби УПА із нацистським і комуністичним тоталітарними режимами і є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Національногомузею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

 

Виставка за допомогою світлин, документів з німецьких та радянських архівів, мап розвінчує поширені міфи про УПА. Вона розповідає про те, як ОУН дійшла до конфронтації з нацистською Німеччиною, за яких умов розгорнула повстанську армію, яким був масштаб її воєнних дій проти окупантів та якими були антиповстанські операції нацистів у відповідь, які втрати понесли націоналісти у цьому протистоянні.

"На цій виставці можна побачити матеріали, які зберігалися в справах, що їх енкаведисти збирали як трофейні матеріали після боїв з УПА, у кримінальних справах, які велися проти підпільників. Вони дають можливість реконструювати антинімецьку боротьбу УПА, – зазначив директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут. – Це тільки маленька частинка матеріалів, що зберігаються в нас та висвітлюють, що відбувалося в буремні роки Другої світової. Я сподіваюся, що такі виставки заохочуватимуть наступні колективи авторів приходити до нас, працювати з матеріалом та публічно розповідати про інші епізоди історії".

Виснажлива війна проти нацистського та радянського режимів тривала понад десятиліття без зовнішніх джерел постачання. Матеріали виставки свідчать, що українських націоналістів переслідували не тільки гітлерівці, а й їхні союзники по Осі – Румунія та Угорщина. Борці за незалежну Україну заважали кожній із країн-окупантів.

"У боротьбі з нацизмом загинуло щонайменше 3 члени Проводу ОУН(б), 9 членів крайових проводів і 29 членів керівних органів підпілля обласного рівня. Українські повстанці в боях із Вермахтом, поліцією та СС втратили 25 сотенних і 4 курінних командирів. Достатньо сказати, що весь перший штаб УПА — головний командир Василь Івахів, начальник штабу Юліан Ковальський та ад’ютант Семен Снядецький полягли в бою з німцями. Цим підпільники ОУН та вояки УПА довели своє право бути пошанованими на рівні з іншими переможцями нацизму", — переконаний автор концепції виставки, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун.

У другій частині експозиції можна дізнатися про бойові дії між загонами УПА та частинами військ НКВД-МГБ, анатомію й методи дій підпільної армії, підступні контрповстанські операції радянської держбезпеки, ідеологічне протиборство між націоналістами й комуністами, антикомуністичну співпрацю бандерівців з визвольними рухами сусідніх народів, участь колишніх повстанців у розвалі системи ГУЛАГу й "останніх із могікан", які продовжували боротьбу навіть у 1960-х роках.

"Уперше ця виставка про УПА показує всі етапи репресій радянської влади проти родин членів ОУН і УПА, які розгорнулися на Західній Україні з лютого 1944 року. Згадуються долі десятків тисяч примусових виселенців на чужину. Окремою сторінкою у виставці розкрито продовження боротьби членів ОУН і УПА у радянських концтаборах. У експозиції розповідається про тих повстанців, що організовували найбільші повстання політичних в’язнів ГУЛАГу в Норильську, Воркуті та Кенгірі. Результатом цієї боротьби став крах тоталітарної системи та розвал СРСР", – наголошує кандидат історичних наук, один із авторів виставки Леся Бондарук.

Автори проекту виставки: Ігор Бігун, Володимир Бірчак, Леся Бондарук, Сергій Волянюк, Володимир В’ятрович, Олеся Ісаюк, Олександр Іщук, Іван Патриляк, Сергій Рябенко, Андрій Усач.

Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Дмитро Вортман, Петро Клим, Андрій Когут, Леонід Криницький, Василь Ліпінський, Ігор Саківський, Олена Шарговська, Аліна Шпак, Ярина Ясиневич.

Дизайн: Ольга Сало.

Виставка експонуватиметься у Волинському краєзнавчому музеї в дні роботи музею (окрім понеділка і суботи) з 9.00 по 17.00 год, до 20 березня 2018 року.

2 березня, п'ятниця, 12.00

Місце: Волинський краєзнавчий музей (м. Луцьк, вул. Шопена, 20).

Вхід вільний.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.