У Києві можуть з'явитися вулиці Любомира Гузара і Олекси Тихого

Комісія з питання найменувань КМДА підтримала пропозиції щодо винесення на громадське обговорення низки перейменувань у Києві. Ці пропозиції виносяться на голосування, на яких кияни вирішать долю запропонованих нових назв вулиць.

Найбільш резонансною була пропозиція щодо вшанування пам’яті Патріарха-предстоятеля Української греко-католицької церкви Любомира Гузара.

Члени комісії були одностайні в думці, що його постать має бути відзначена у топоніміці Києва, однак розділились думки, яку з вулиць перейменувати на його честь - Челябінську на Лівому березі, яка розташована поруч із Патріаршим Собором УГКЦ або проспект Космонавта Комарова на Правому березі.

Прийняли рішення запропонувати обидві пропозиції до громадського обговорення, щоб це питання було вирішено голосуванням киян.

Любомир Гузар, 1974 рік

 Більше фото у публікації: Дитинство та молодість Блаженнішого Любомира Гузара

Також серед запропонованих перейменувань:

- перейменування вулиці Народного ополчення на честь Київського князя Святослава Хороброго;

- перейменування вулиці Виборзької на честь відомого політв'язня, правозахисника, співзасновника Української Гельсинської спілки Олекси Тихого;

 Олекса Тихий

Більше читайте у публікації: "Олекса Тихий. Справжній донецький українець"

- перейменування вулиці Івана Шевцова на честь Василя Макуха, учасника українського руху опору в СРСР;

- перейменування вулиці Миколи Кузнєцова на честь Олеся Бабія, відомого поета, автора війського маршу "Зродились ми великої години";

- перейменування вулиці Георгія Димитрова на честь українського художника Никифора Дровняка;

- перейменування площі героїв Великої вітчизняної війни на площу Героїв Другої Світової війни.

Також проектну вулицю №13113 пропонується назвати на честь громадської діячки української діаспори Мілени Рудницької, яка винесла питання Голодомору в 1930-ті роки на міжнародний рівень,  зокрема на розгляд Ліги Націй.

Дивіться також:

Блаженніший Любомир: "Війна увійшла в моє життя 1 вересня 39-го, коли на Львів упали перші бомби"

Любомир Гузар - кардинал греко-католиків (ВІДЕО) 

Греко-католики. Історичний контекст

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.