У Києві можуть з'явитися вулиці Любомира Гузара і Олекси Тихого

Комісія з питання найменувань КМДА підтримала пропозиції щодо винесення на громадське обговорення низки перейменувань у Києві. Ці пропозиції виносяться на голосування, на яких кияни вирішать долю запропонованих нових назв вулиць.

Найбільш резонансною була пропозиція щодо вшанування пам’яті Патріарха-предстоятеля Української греко-католицької церкви Любомира Гузара.

Члени комісії були одностайні в думці, що його постать має бути відзначена у топоніміці Києва, однак розділились думки, яку з вулиць перейменувати на його честь - Челябінську на Лівому березі, яка розташована поруч із Патріаршим Собором УГКЦ або проспект Космонавта Комарова на Правому березі.

Прийняли рішення запропонувати обидві пропозиції до громадського обговорення, щоб це питання було вирішено голосуванням киян.

Любомир Гузар, 1974 рік

 Більше фото у публікації: Дитинство та молодість Блаженнішого Любомира Гузара

Також серед запропонованих перейменувань:

- перейменування вулиці Народного ополчення на честь Київського князя Святослава Хороброго;

- перейменування вулиці Виборзької на честь відомого політв'язня, правозахисника, співзасновника Української Гельсинської спілки Олекси Тихого;

 Олекса Тихий

Більше читайте у публікації: "Олекса Тихий. Справжній донецький українець"

- перейменування вулиці Івана Шевцова на честь Василя Макуха, учасника українського руху опору в СРСР;

- перейменування вулиці Миколи Кузнєцова на честь Олеся Бабія, відомого поета, автора війського маршу "Зродились ми великої години";

- перейменування вулиці Георгія Димитрова на честь українського художника Никифора Дровняка;

- перейменування площі героїв Великої вітчизняної війни на площу Героїв Другої Світової війни.

Також проектну вулицю №13113 пропонується назвати на честь громадської діячки української діаспори Мілени Рудницької, яка винесла питання Голодомору в 1930-ті роки на міжнародний рівень,  зокрема на розгляд Ліги Націй.

Дивіться також:

Блаженніший Любомир: "Війна увійшла в моє життя 1 вересня 39-го, коли на Львів упали перші бомби"

Любомир Гузар - кардинал греко-католиків (ВІДЕО) 

Греко-католики. Історичний контекст

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.