Низку земських шкіл початку ХХ ст. визнали пам‘ятками культурної спадщини. ФОТО

Земські школи, збудовані у 1901-1916-х роках за проектом архітектора Опанаса Сластіона, визнані пам‘ятками культурної спадщини місцевого значення.

Таких будівель, збудованих в унікальному стилі український архітектурний модерн, збереглося майже 50, передає "Українська правда. Життя".

Вони розташовуються в Лубенському, Лохвицькому, Пирятинському та Чорнухинському районах Полтавської області, а також у Варвинському районі Чернігівської та Роменському районі Сумської областей.

 Для збільшення натисніть тут.

Рішення про новий статус шкіл прийняла експертна рада Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури.

Рада також рекомендувала надати цим школам статус національних пам'яток, повідомила на своїй сторінці у "Фейсбуці"" телеведуча, перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк.

 

Над відновленням та визнанням шкіл пам‘ятками загалом дев`ять років трудилася команда активістів. У проекті "Школи Лохвицького земства" працювала ціла команда архітекторів, яку очолював Іван Биков. Надалі активісти планують їх відбудувати та відремонтувати.

Нагадаємо, комплекс споруд міста Лисичанськ, що на Луганщині, отримав премію "Бельгійська спадщина за кордоном".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.