Вийшов документальний збірник про боротьбу комуністичної Польщі проти ОУН

Вийшов друком збірник документів з архівів польських і радянських спецслужб "Організація Українських Націоналістів в Польщі в 1944—1950 роках. Ліквідація керівних структур".

Про це повідомив історик д. і. н. Юрій Шаповал у статті, опублікованій у "Дзеркалі тижня".

Збірник є 9-м томом документальної серії "Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття", яку започатковано 1996 року.

Цей том на 1568 сторінок тексту охоплює документи, пов'язані з боротьбою Управління громадської безпеки комуністичної Польщі із керівництвом Закерзонського краю ОУН(б) - структурною одиницею, яка існувала на українських етнічних землях у Польській державі.

"Нагадаю: перші повоєнні роки в історії українсько-польських відносин були особливим періодом. Українсько-польський конфлікт, що тривав на території спільного проживання двох наших народів у 1944—1947 рр., і досі викликає дуже емоційні реакції. Так само досі залишається маловідомою, або, так би мовити, такою, якої уникають, тема діяльності українських націоналістів у Польщі в 1944—1948 рр.", — так охарактеризував Юрій Шаповал особливості історичного періоду, якому присвячене видання.

 Фото: FB Володимир В'ятрович

Документи, які увійшли до збірника, походять із архівних фондів Інституту національної пам'яті Польщі та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

"Наголошу, що в нашому виданні йдеться про ліквідацію керівництва ОУН у Польщі, а не командування Української Повстанської Армії. Обидві організації, або формування, ми трактуємо як окремі, а не тотожні структури", — додав Шаповал.

На важливості даного видання саме зараз наголосив і Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

"Цю книгу ми задумали з тодішнім керівником польського Інституту національної пам‘яті Янушом Куртикою 9 років тому. З того часу багато змінилося - загинув у Смоленській катастрофі Куртика, кілька разів помінялося керівництво архіву СБУ та ІПН. Поява книги саме сьогодні - вкрай актуальна, адже у ній ідеться про те, як комуністичні спецслужби Польщі придушували український національний рух",— написав він на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.