Зникла меморіальна дошка на честь Євгена Патона.ФОТО

У Києві з корпусу Інституту електрозварювання НАНУ зникла меморіальна дошка на честь Євгена Патона.

Пропажу помітив користуваж "Фейсбука" Олексій Янковський.

 Джерело: FB Aleksey Yankovskiy

Дошка була встановлена на фасаді першого корпусу Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона, засновником якого й був Є. Патон за адресою вул. Антоновича, 69.

Джерело: FB Aleksey Yankovskiy 

Станом на 23 лютого 2018 року дошки вже не було. Невідомо, чи її викрали вандали, чи зняли комунальники на реставрацію. 

Цю дошку авторства народного художника УРСР Олександра Скобликова встановили в січні 1981 року. Перед тим висіла мармурова дошка з позолоченими літерами, встановлена 28 грудня 1953 року. 

 Джерело: FB Aleksey Yankovskiy

ДОВІДКА:

Євген Оскарович Патон (1870–1953) – український науковець, віце-президент Академії наук УРСР (1945–52), Герой Соціалістичної Праці (1943), Заслужений діяч науки й техніки УРСР (1940). Активний організатор досліджень електрозварювання, засновник Інституту електрозварювання в складі АН УРСР. Батько Бориса Патона – президента НАН України. Найвідоміший витвір Є. Патона – суцільнозварний міст через Дніпро в Києві. названий його іменем (1953). Автор 35 проектів мостів, 190 наукових праць.

Нагадаємо, в Києві викрали бюст Лесі Українки з фасаду її музею.

 

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.