Українці значно гірше ставляться до Сталіна, ніж росіяни – опитування

Українців в цілому негативно налаштовані щодо Сталіна, лише 14% ставляться до нього з повагою, симпатією чи захопленням. У Росії симпатиків диктатора утричі більше – приблизно 40%.

Такі результати соціального опитування Київського міжнародного інституту соціології та "Левада-Центру" – повідомляє "Українська правда".

42% українців ставиться до Сталіна з ворожістю, страхом чи ненавистю, 30% ставиться байдуже.

"Мудрим керівником" Сталіна в Україні вважають 28% населення (у Росії 53%), потребу в керівнику такого типу, як Сталін, висловлюють 23% українців і 33% росіян, а жорстоким нелюдським тираном Сталіна вважають 77% українців і тільки 44% росіян.

 

Три чверті опитаних українців вказали, що не хотіли б жити та працювати при такому керівнику країни, як Сталін.

 Розподіл відповідей на запитання "Як Ви особисто в цiлому ставитеся до Сталiна?" за віком, % опитаних

Відносно більш позитивно ставляться та підтримують Сталіна у Східному регіоні, люди старшого віку, з (неповною та повною) середньою освітою і низьким рівнем достатку.

 Розподіл відповідей на запитання "Ви особисто хотiли б жити та працювати при такому керiвнику країни, як Сталiн?" за віком, % опитаних

Найбільше повагу до керівника СРСР виявляють представники старшого покоління, зокрема серед респондентів 70 років і старше таких близько 20%.

Зазначається, що в Україні, порівняно з 2012 роком, у 2016 році позитивне ставлення до Сталіна знизилося, і цей спад продовжився у 2018 році. Тоді як у Росії у 2014-2018 роках домінують позитивні оцінки диктатора.

Опитування в Україні проводив КМІС з 5 по 21 лютого. Методом особистого інтерв'ю опитали 2043 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

У Луганській та Донецькій областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною.

Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3%.

Опитування в Росії проводилось дослідницькою організацією "Левада-Центр" 23-27 березня.

Методом особистого інтерв'ю опитали 1600 респондентів віком від 18 років і старше, які мешкають у 136 населених пунктах.

Читайте також:

Як українці реагували на смерть Сталіна. Розсекречені спецповідомлення МГБ

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.