Спецпроект

АНОНС: На Волині відзначать 75 років трагедії села Красний Сад

19 квітня 2018 року виповнюється 75 років від дня трагедії у селі Красний Сад на Волині, де німецька поліція, в яку входили місцеві поляки, вбила 104 мешканці та знищила село.

Від села лишилося згарище. Живими випадково зостались тільки тринадцять красносадівців, а село назавжди зникло з карти України, повідомили "Історичній правді" в Українському інституті національної пам'яті.

У понеділок, 19 квітня 1943 року близько 10-ї ранку село Красний Сад оточили військові, одягнуті в нацистську форму. Зі 116 жителів загинули 103, а сто четвертим став мешканець сусіднього села Бережанки, опинившись у час масової страти в Красному Саду. Серед знищених були діти: 20 шкільного віку, 8 дошкільнят і одне дев’ятимісячне немовля.

Список загиблих мешканців с. Красний Сад на пам'ятнику над братською могилою.

Українці Красного Саду (нині це територія Горохіського р-ну Волинської обл.) стали одними із перших жертв польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни. Вони були вбиті німцями і поляками, які перебували на службі у німців.

 

У 40-х роках ХХ ст. село Красний Сад налічувало 26 дворів, де проживало 116 українців. Поблизу Красного Саду розташовувалися польські колонії Маруся і Анджеювка. Польські осадники оселилися тут після вступу в дію закону польського сейму "Про надання землі солдатам Війська Польського" від 17 грудня 1920 року. Влада Другої Речі Посполитої прагнула закріпитися на території західної Волині та східної Галичини й збільшити частку польського населення в регіоні.

Із середини 30-х років у Красному Саду діяв осередок Організації українських націоналістів. У1940-му радянська влада арештувала провідників місцевих ланок ОУН Онуфрія Павлова та Антона Тимощука. Вони були розстріляні енкаведистами разом із іншими в’язнями 22-23 червня 1941 року в Луцькій в'язниці.

Зміна геополітичної ситуації у зв’язку з Другою світовою війною розцінювалася українцями, й зокрема Організацією українських націоналістів, як можливість відновлення власної держави. Нацистська окупація 1941-го не зменшила, а навпаки посилила напругу між українцями та поляками.

На 1943-ій рік в Горохівському повіті, до якого відносилося село Красний Сад, під керівництвом німців діяв загін допоміжної поліції (шуцманшафту) зі 150 поляків. Нацисти зумисне використовували новостворену поліцію проти українців, зокрема для нападів на українські села. Красний Сад виявилось серед перших населених пунктів, що стали жертвами таких акцій.

У 1945 році радянська влада спробувала відродити знищене село за рахунок українських переселенців з Холмщини. Зусилля виявилися марними. Переселенці переїжджали до Луцька, Нововолинська, Сокаля, Червонограда.

 Пам'ятник українцям с. Красний Сад, загиблих під час каральної акції 19 квітня 1943 р.

Місце знищеного села Красний Сад нині називають хутір Маруся. Він належить до Михлинської сільської ради. На місці масових розстрілів ‒ лише колодязь, куди німці і поляки складали тіла розстріляних. Замість будинків – поле. На єдиній вулиці Красносадівська із 9 хат живе 8 людей (зареєстровано – 7).

18 квітня 2012 року на місці поховання мешканців Красного Саду був встановлений та освячений пам’ятник із поіменним списком всіх українців, знищених у селі нацистами та поляками.

Цього року 19 квітня відбудуться вшанування невинно вбитих українців. Збір громадськості для поїздки у с. Красний Сад відбудеться о 10:00 19 квітня на Київському майдані в м. Луцьку біля приміщення Волинської обласної державної адміністрації.

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.