АНОНС: Лекція «Історія, спадок і майбутнє німецької Консервативної Революції»

Французький історик розповість про європейські втілення, теоретиків, шляхи розвитку і провідників німецької Консервативної Революції.

Про це повідомляє київський літературний клуб "Пломінь".

 

У проміжку між Першою світовою війною та створенням Третього Райху політична, економічна та соціальна кризи, які Німеччина пережила внаслідок поразки в Першій світовій війні, породили рух, відомий як "Консервативна Революція", що також називають "Консервативно-революційний рух", а її членів часто кличуть "революційними консерваторами".

Важко адекватно підвести підсумки поглядів, проведених революційними консерваторами завдяки тому, що багато хто з них мав переконання, які стояли в опозиції до поглядів, що носили їх колеги в тому ж політичному рухові.

Те, що вони взагалі мали спільного, було усвідомлення важливості "Volk" (цей термін може бути перекладений як "народ", "нація", "етнос" чи "населення"), культури, ідеї "Volksgemeinschaft" ("народної спільноти"), відмови від марксизму, лібералізму та демократії (зокрема парламентської демократії).

Ідеї, які також були загальноприйнятими з-поміж ідеологів "Консервативної Революції" - це відмова від лінійної концепції історії на користь циклічної, якщо не сферичної концепції, а також консервативна і немарксистська форма соціалізму та встановлення авторитарної еліти.

ЛекторПаскаль Ласаль, представник французьких "нових правих", історик, публіцист, автор програм на Radio Courtoisie, представник пан'європейського руху Landsknecht, координатор французької гілки всеєвропейського проекту "Реконкіста".

Час: 23 квітня, понеділок, 19.00

Місце: літературний клуб "Пломінь", провулок Шевченка 5 (ст. м. Майдан незалежності), Козацький Дім (3 поверх)

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.